Прогнози НБУ: як зростатимуть зарплати та мінімалка до 2027 року

Національний банк України оприлюднив новий "Інфляційний звіт" за липень, і в ньому є як оптимістичні сигнали, так і тривожні дзвіночки. З одного боку — зарплати зростають. З іншого — вже не так стрімко, як раніше. Якщо брати 2025 рік, то темпи реального зростання зарплат зменшились до 9,2% у річному вимірі. І це не просто цифра — це сигнал про те, що ринок праці переживає непростий етап.

Кадровий голод та нові вимоги працівників

Насправді проблема в тому, що знайти кваліфікованого працівника зараз — ще той квест. Кадровий голод став повсякденністю, і бізнесу доводиться неабияк напружуватись, щоб утримати людей. Але гроші — вже не єдиний аргумент. Люди почали цінувати інші речі: можливість працювати з дому, нормальний графік, а не вечірні аврали без кінця.

Хоча зарплатні апетити українців більш-менш стабілізувались, компаніям усе одно доводиться викручуватись: конкурують не лише розміром окладу, а й комфортом праці. Усе це в результаті може зменшити темпи зростання зарплат — просто через те, що ресурси не безмежні.

Прогнози Нацбанку

Нацбанк вважає, що в довшій перспективі реальні доходи все ж зростатимуть, але вже не так швидко — в межах 4–5% на рік. Звучить помірно, однак це краще, ніж стагнація.

Прогнози на найближчі роки виглядають так:

• у 2026-му мінімальна зарплата, ймовірно, зросте до 8688 гривень;
• у 2027-му — до 9374 гривень.

Звучить непогано. Але є нюанс — демографія. Велика частина працездатного населення продовжує залишатись за кордоном. Частина з них не поспішає повертатись. Через це в країні виникає перекіс: у деяких сферах — гострий дефіцит людей, в інших — нестабільність. Це впливає не лише на зарплатний ринок, а й на цілі галузі.

Баланс між стабілізацією і викликами

На фоні всіх цих змін роботодавці змушені підлаштовуватись, але системне зростання доходів можливе лише тоді, коли запрацює вся економіка — і коли люди, які виїхали, знову побачать сенс повертатись.

Поки що український ринок праці балансує між стабілізацією і викликами. Зарплати ростуть, але вже без колишнього запалу. Щоб зміни стали глибшими й стійкішими, потрібен не лише економічний підйом, а й повернення людей, довіра до перспектив і здоровий баланс між попитом і пропозицією.