Куди мріють емігрувати пенсіонери: ТОП-країни для життя

Старість — період, коли людина нарешті може зупинитися, перевести подих і замислитися не про роботу чи кредити, а про те, де і як жити далі. Для багатьох відповідь на це запитання все частіше веде за кордон. Такий вибір — не лише про сонце й вино, а про стабільність, безпеку і якість життя.

Куди тягне пенсіонерську мрію

Серед найбільш омріяних країн для життя на пенсії з великим відривом лідирує Італія. Там, здається, усе сходиться: теплий клімат, культура, гастрономія, а ще — можливість жити у власному будинку з видом на виноградники чи старовинні дахи. Приваблює не лише пейзаж, а й сам стиль життя — неквапний, де цінують дрібниці.

Водночас, серед мінусів майбутні пенсіонери згадують надмірну паперову тяганину та високі податки. Але, схоже, переваги переважують.

Хто і звідки мріє про Італію

Опитування, проведене агентством нерухомості Gate-away серед понад 70 тисяч осіб, показало цікаві цифри: 53% з усіх опитаних обрали Італію як бажане місце для пенсійного життя.

Більшість — це громадяни США (31%), далі йдуть німці (11%), британці (9%), канадці (6,5%), мешканці Нідерландів (6%), шведи (5%) та австралійці (4%). Тобто йдеться здебільшого про людей із країн із відносно високим рівнем доходу, які можуть дозволити собі планувати старість за межами батьківщини.

Конкуренти Італії

На другому місці за популярністю — Іспанія (22%). Далі — Португалія (18%), Франція (15%), Греція (9%). Великобританія та Мальта замикають список із результатом по 3%. Тобто найбільше уваги отримують країни Середземномор’я, що логічно: вони приваблюють не лише погодою, а й ритмом життя.

Що важливо при виборі

Майже всі, хто замислюється про еміграцію на пенсії, згадують про власне житло. Не просто квартира десь у центрі, а будинок — бажано з садом і краєвидом. Важлива не площа, а атмосфера. Люди хочуть бачити з вікна щось приємне — море, пагорби, виноградники або хоча б пальму.

До речі, близько третини опитаних планують проводити за кордоном щонайменше пів року на рік. Але 46% таки розглядають варіант залишитись назавжди, без повернення.

Інвестиційна мотивація не є головною: лише 6,3% з тих, хто хоче купити житло за кордоном, розглядають це як спосіб примноження капіталу. Більшість — заради життя, не бізнесу.

Бюджет при цьому відрізняється залежно від країни. Наприклад:

• німці, шведи, британці, голландці — готові витратити на дім від 100 до 250 тис. євро;
• французи та іспанці — намагаються вкластися в межі до 100 тис..

Тобто підхід практичний, але з розрахунком на комфорт. Це не про розкіш, а про впевненість і стабільність.

Пенсія — не кінець, а новий етап, і те, де він почнеться, має значення. Бажання оселитися в іншій країні — це не про втечу, а про пошук якості життя, якої бракувало раніше. І хоча не кожному доступна така перспектива, тренд очевидний: пенсійна еміграція — це вже не мрія обраних, а новий реальний вибір для багатьох.