Вимкнена камера, вимкнена довіра: чому рішення Міноборони викликає сумніви

Останнім часом влада вирішила відреагувати на напругу в суспільстві, яка виникла через історії з "бусифікацією". Міністр оборони Денис Шмигаль заявив: з 1 вересня всі працівники ТЦК мусять носити боді-камери, коли перевіряють документи чи вручають повістки.

Звучить нібито як прогресивний крок. Але проблема в тому, що це не щось нове. У законі "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" вже давно прописано, що під час перевірки документів представники ТЦК можуть користуватися відеофіксацією. Є навіть окремий наказ Міноборони №532, де чітко сказано: камери мають бути спеціальними портативними реєстраторами, а не телефонами.

Тобто формально все це вже існує. Але чому ж тоді в реальності маємо ті самі скандали, що й раніше?

Чотири "але" боді-камер

• По-перше, носити боді-камеру можна, але ніхто не зобов’язує це робити постійно. Адвокат Ростислав Кравець прямо каже: жодної відповідальності за вимкнену камеру не передбачено.
• По-друге, навіть якщо буде обов’язок носити реєстратори, питання у фінансах. Камер не вистачає. На всі групи оповіщення потрібно чимало обладнання. Юристка Поліна Марченко сумнівається, що за такий короткий час держава встигне забезпечити всіх. Шмигаль говорить про 85% забезпечення, але й цього недостатньо.
• По-третє, навіть увімкнену камеру можна легко вимкнути "з поважної причини". Наприклад, працівник може заявити, що зйомка ведеться біля військового об’єкта або під час приватної ситуації. А далі вже — хто як витлумачить.
• По-четверте, юристи наголошують: більшість резонансних відео, які гуляють мережею, знімають не самі працівники ТЦК, а військові роти охорони. Тобто проблема навіть не завжди у тих, кого хочуть "оцифрувати".

Символ прозорості чи реальний інструмент

Теоретично записи можуть допомогти в судах: зафіксувати вручення повістки, відмову чи насильницькі дії. Це важливо. Але за законом відео є лише додатковим доказом, а не головним. І навіть якщо камера щось не зафіксувала, це не стане автоматичною підставою для закриття справи. Додайте сюди ще одну деталь: зберігаються записи тільки 30 днів. Тож поки людину "катають" по інстанціях, файл може просто зникнути з серверів.

Багато експертів сходяться на думці: влада намагається бодай трохи знизити суспільну напругу навколо "бусифікації". Але питання у тому, чи боді-камери справді вирішують проблему. Кримінальний кодекс і зараз передбачає покарання за перевищення службових повноважень до 12 років ув’язнення. Та реальних прикладів, коли когось із працівників ТЦК покарали, публічно майже не чути.

Боді-камера — це лише технічний засіб. Вона може допомогти, а може стати черговим елементом "галочки" у звітності. Все залежить від того, як саме його застосовуватимуть і чи справді будуть відкритими дані, які з неї отримують. Для відновлення довіри цього замало. Але навіть маленький крок у напрямку прозорості може стати початком більших змін.