Війна та дипломатія: що означає готовність Трампа надати гарантії Україні

Схоже, що світова політика знову виходить на новий рівень, і цього разу центр подій — Білий дім. Звучить навіть трохи дивно, але саме тут почали обговорювати реальні гарантії безпеки для України. Ініціатива, яка ще вчора здавалася лише політичними обіцянками, сьогодні вже називається "проривом".

Рютте підкреслив: "Це величезний крок". І, чесно кажучи, виглядає, ніби сам він був здивований. До речі, він ще й похвалив Трампа за те, що той зумів посадити Володимира Путіна за стіл переговорів. Якщо подумати, це вже щось на кшталт сенсації. Бо довгі місяці було відчуття, що Москва взагалі не збирається ні з ким розмовляти, тільки тиснути силою.

Позиція Європи та контекст

Німецький канцлер Фрідріх Мерц, утім, охолодив запал. Він визнав, що так, рух уперед є, але наступні зустрічі без припинення вогню уявити собі просто неможливо.

Давайте хоча б досягнемо тиші на фронті, — сказав він.

І тут, мабуть, багато хто з європейців його зрозуміє: важко вести переговори, коли в цей час лунають вибухи.

Цікаво, що саме 18 серпня Зеленський зустрівся з Трампом на ґанку Білого дому. Сама картинка символічна: український президент поруч із лідером США, у той момент, коли вирішується майбутнє безпеки. Трамп тоді пообіцяв, що рішення щодо гарантій буде ухвалене буквально сьогодні. І навіть не виключив, що американські війська можуть з’явитися в Україні як частина цих гарантій. Уявіть, наскільки це змінює всю картину — від обговорення паперів за столом до реальних дій.

Можна подивитися на ситуацію з різних боків. З одного — США дають сигнал, що готові діяти не лише словами. З іншого — європейські лідери, схоже, намагаються утримати процес у більш стриманих рамках: вони не хочуть нових загострень, без перемир’я не бачать сенсу рухатись далі. НАТО ж, навпаки, намагається закріпити власну роль як головного посередника.

І ще момент: сам факт участі Путіна у переговорах. Це, можливо, не означає згоди на поступки, але вже сам прихід на зустріч виглядає як зміна тону. Раніше подібне важко було навіть уявити.

Війна все одно залишається головною реальністю, і ніхто не чекає швидкого завершення. Але, здається, вперше за довгий час на столі лежить не тільки мапа з фронтом, а й папірці з можливими гарантіями.

Лінія, яку вже не можна відкотити назад

Уся ця історія справляє враження, що починається новий етап. Поки що це радше розмова, ніж рішення, але сам факт зміни риторики — вже подія. Важко сказати, чим усе закінчиться, проте очевидно одне: розмови про гарантії безпеки вже не повернути назад.