В Україні розпочинається літньо-осіння заборона на вилов раків

З метою збереження та охорони популяції раків у період їх другої линьки на переважній більшості рибогосподарських водних об'єктів України (зокрема й на Дніпропетровщині) триватиме заборона на вилов цих прісноводних мешканців. Відповідно до наказу Дніпропетровського рибоохоронного патруля, з 15 серпня по 30 вересня 2025 року встановлюється заборона лову раків.

Раки, або річкові раки (представники роду Astacus), є одними з найважливіших безхребетних у прісноводних екосистемах України. Вони належать до класу ракоподібних, підкласу вищих раків, і є десятиногими членистоногими. В Україні поширені кілька видів раків, зокрема широкопалий рак (Astacus astacus), вузькопалий рак (Astacus leptodactylus) і товстопалий рак (Astacus pachypus). Широкопалий рак є автохтонним видом, який мешкає в чистих річках і озерах з добре оксигенованою водою, тоді як вузькопалий більш толерантний до забруднення і поширений у басейнах Дніпра, Дунаю та інших великих річок. Товстопалий рак переважно трапляється в південних регіонах, як-от у басейні Дніпра та в Криму. Загалом фауна раків в Україні включає як корінні, так і інвазивні види, наприклад, мармуровий рак (Procambarus fallax f. virginalis), який з'явився через акваріумну торгівлю і становить загрозу для місцевих популяцій.

З біологічної точки зору, раки ведуть нічний спосіб життя, ховаючись удень у норах або під камінням. Вони всеїдні: харчуються дрібними тваринами (червами, комахами, молюсками), рослинними рештками, мертвими рибами та органічними відходами, що робить їх справжніми "санітарами" водойм. Раки виконують ключову екологічну роль, очищуючи дно від органіки, запобігаючи евтрофікації (надмірному збагаченню водойм поживними речовинами) і підтримуючи баланс у ланцюгах харчування. Наприклад, вони є їжею для риб (як-от окуня чи судака), птахів (чапель, качок) і ссавців (видр, норок), а також індикаторами якості води – їх присутність свідчить про чисте середовище. Довжина дорослого рака може сягати 20-25 см, а вага – до 200-300 г, залежно від виду. Розмноження відбувається навесні-влітку: самки виношують до 200 яєць під черевцем, з яких вилуплюються личинки.

Особливо важливим є процес линьки (мольтингу), під час якого раки скидають старий панцир, щоб рости. Це відбувається 1-2 рази на рік у дорослих особин і частіше в молодих. Під час линьки рак стає м'яким і вразливим: його новий екзоскелет твердне лише через кілька днів, а іноді тижнів. У цей період вони ховаються в укриттях, щоб уникнути хижаків, і практично не харчуються. Линька тісно пов'язана з розмноженням: після неї раки стають статевозрілими або готові до спаровування. Саме тому літньо-осіння линька є критичним етапом для популяції.

Вилов раків під час заборони завдає значної шкоди. По-перше, під час линьки раки вразливі до пошкоджень: переміщення чи травми можуть призвести до загибелі, оскільки м'який панцир не захищає від інфекцій чи хижаків. Якщо рака потурбувати в пре-мольт (1-2 тижні перед линькою), він може зазнати стресу, перестати їсти і померти. Масовий вилов зменшує чисельність популяції, особливо самок з яйцями, що порушує природне відтворення. Екологічні наслідки: зниження ролі раків як "санітарів" призводить до накопичення органічних відходів, цвітіння води, зменшення кисню і загибелі риби. Економічно це шкодить рибному господарству: популяції раків в Україні вже на низькому рівні через забруднення, браконьєрство та інвазивні види, і без заборони вони можуть зникнути з багатьох водойм. Глобальні приклади показують, що неконтрольований вилов під час линьки призвів до зникнення видів у Європі, як-от у деяких регіонах Німеччини чи Польщі.

За вилов раків у період заборони в Україні передбачене покарання: від адміністративного штрафу (до 680 грн за дрібне порушення) до кримінальної відповідальності (за масовий вилов – до 3 років обмеження волі). Крім того, порушникам необхідно буде відшкодувати завдані рибному господарству збитки. При цьому компенсація за одного незаконно виловленого рака становить 3 332 гривні. “Рак – це не лише цінний харчовий продукт, а й важлива ланка екосистеми. Він виконує роль “санітара” водойм, поїдаючи залишки органіки та очищуючи дно”, – нагадали у Держрибагентстві. Отже, зменшення його популяції негативно впливає на екологічний баланс річок та озер, сприяючи деградації водних екосистем і втраті біорізноманіття.

Зважаючи на зазначене, звертаємося до рибалок із проханням пам’ятати про відповідальне ставлення до цих річкових мешканців і дотримуватися встановлених обмежень. Після закінчення заборони одній особі за добу можна впіймати 30 екз. раків в рибогосподарських водних об’єктах. Водночас забороняється вилов цих річкових мешканців ручним збиранням у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування. Мінімальний розмір рака, який дозволено до лову рибалкам, – 11 см у каскаді Дніпровського водосховища, 10 см – у інших водних об’єктах.

Для збереження раків важливо також боротися з забрудненням: зменшувати скидання стоків, захищати береги від ерозії та уникати інтродукції інвазивних видів. Рибалки можуть долучатися до моніторингу популяцій, повідомляючи про порушення до рибоохоронних органів. Лише спільними зусиллями ми збережемо цих унікальних істот для майбутніх поколінь, забезпечуючи здоров'я наших річок і озер. Якщо ви помітили браконьєрство, звертайтеся до гарячої лінії Держрибагентства за номером 0-800-50-52-50. Пам'ятайте: відповідальний вилов – це інвестиція в екологічне майбутнє України!