Демографічна пастка: демограф пояснив, як виїзд людей вплине на пенсійну систему

Війна змінила країну не тільки ззовні, зруйнувавши міста чи заводи. Найболючіше — вона вдарила по людях. Демографи кажуть, що одна з головних втрат — це різке “постаріння” нації. Тих, хто міг би працювати, відкривати бізнеси, платити податки, стало менше. А от пенсіонерів — більше, ніж будь-коли.

Хто залишився вдома, а хто — за кордоном

Найчастіше виїжджали жінки з дітьми, молоді й активні люди, які могли адаптуватися до нових умов. А старші, які не наважилися чи просто не змогли вирватися з рідних домівок, залишилися в Україні. Тепер маємо перекіс: робоча сила розпорошена світом, а вдома лишилися переважно літні.

Що показує статистика

Олександр Гладун з Інституту демографії пояснює, що більш-менш зрозуміти картину можна завдяки даним ЄС. Там видно, що серед біженців близько 60% — жінки, 40% — чоловіки. Майже третина — діти, працездатних найбільше (приблизно 63%), а людей старшого віку виїхало лише кілька відсотків. Якщо перекласти ці цифри на просту мову — виїхали ті, хто міг будувати економіку, а залишилися ті, кого вона тепер має утримувати.

Економіка відчула це миттєво

Менше працюючих — менше податків. Пенсійні й соціальні фонди недоотримують грошей, а видатки не зменшуються. Це як у родині: якщо хтось втрачає роботу, а витрати лишаються ті ж, доводиться викручуватися. Держава зараз у схожій ситуації.

Тінь довгих наслідків

Гладун зауважує, що проблема не розсмокчеться сама по собі. Працююче покоління тримає на собі всю систему — від шкіл і лікарень до пенсій. Якщо цих людей стає менше, виникає головне питання: хто наповнюватиме бюджет завтра?

Час працює не на нас

Навіть якщо війна зупинилася б уже сьогодні, демографічний зсув залишився б на роки вперед. І країні доведеться шукати відповіді на дуже неприємні запитання: як утримати пенсіонерів, якщо платників податків меншає? Як не допустити, аби нація старіла швидше, ніж ми встигаємо відбудовувати країну? Це схоже на повільний годинниковий механізм, який цокає в тлі — і нагадує, що часу у нас дедалі менше.