Заморожені активи рф: Україна наполягає на праві самостійно витрачати кошти

Україна наполягає, що має право самостійно вирішувати, куди саме спрямувати кошти, які Євросоюз планує надати у вигляді "репараційного" кредиту. Йдеться про 140 мільярдів євро, отриманих із прибутків від заморожених російських активів. Про це у коментарі Financial Times розповів заступник міністра фінансів Олександр Кава, наголосивши: держава має визначати свої потреби без зовнішніх обмежень.

Україна хоче гнучкості

За словами Кави, Київ вважає, що гроші, отримані з заморожених активів Центробанку Росії, мають іти не лише на оборону, як цього хочуть деякі європейські політики. Україна пропонує використати частину коштів для покриття дефіциту бюджету — адже потрібно платити пенсії, зарплати медикам, учителям, фінансувати соціальні програми.

Нам потрібна комбінація напрямків. Ми не можемо зводити все лише до війни. Є життя всередині країни, яке також треба підтримувати, — зазначив чиновник.

Як народилася ідея "репараційного" кредиту

Європа нині готує спеціальний фонд допомоги Україні. Гроші — з прибутків від заморожених російських активів, тих самих, які зупинили після вторгнення. Механізм назвали "репараційним кредитом" — хоча, по суті, це не зовсім репарації. Це спосіб змусити російські гроші працювати на відновлення того, що вони ж зруйнували. І при цьому не перейти межу міжнародного права.

Але тут, як завжди, виникає "але".

Бельгія натискає на гальма

Саме на території Бельгії, у системі Euroclear, лежить більшість цих російських активів. І Брюссель не поспішає погоджувати план — бо боїться судових позовів. Москва ж не мовчатиме. Тому Бельгія хоче гарантій: мовляв, якщо щось піде не так, щоб уся Європа стояла поруч, а не відверталася.

Наприкінці тижня міністри фінансів зустрінуться в Люксембурзі — можливо, там і з’явиться перше реальне рішення. Хоча, якщо чесно, у європейській політиці швидко не буває нічого.

Європейські суперечки

Далі почалося найцікавіше — суперечки про те, на що ж витрачати ці гроші. Німеччина наполягає: лише на зброю. Франція — погоджується, але додає: купувати треба у європейських виробників.

Урсула фон дер Ляєн теж схиляється до цього варіанту, пропонуючи, щоб принаймні «частина кредиту» пішла "в Європі та з Європою".

І от тут виникає дисонанс: Україна ж каже — ми не лише про фронт, ми про людей. Про життя, яке треба тримати на плаву.

Українська позиція

Кава наголошує: без економічної стабільності не буде й армії. Бо якщо бюджет тріщить по швах, ніхто не зможе фінансувати оборону. Україна хоче використовувати ці кошти комплексно — від підтримки бізнесу до відбудови міст.

Треба повернути людям нормальні умови життя, особливо там, де все зруйновано, — каже він.

Це не просто фраза, це крик усередині країни, що втомилася від невизначеності, але тримається.

На 2026 рік прогноз — дефіцит близько 23 мільярдів доларів. Це колосальна діра, яку треба чимось закривати. Уряд уже звернувся до МВФ із проханням про нову програму підтримки, а європейський "репараційний" кредит міг би стати ковтком повітря. Навіть частина цих грошей — це шанс не лише втриматися, а й планувати завтрашній день.

Мораль і відповідальність

Якщо компроміс знайдуть — це стане переломним моментом. Уперше заморожені російські активи почнуть реально працювати проти того, хто їх створив. Але шлях буде довгим і складним. Тут не лише про мільярди. Тут про принцип: хто і як відповідає за руйнування, за біль, за те, що доведеться відбудовувати ще поколінням. І, можливо, цей кредит — лише перший камінь у великій стіні справедливості, яку Європа і Україна мусять звести разом.