Експорт зброї: голова Ради зброярів назвав очікувану суму надходжень до бюджету

Україна сьогодні не лише воює, а й вчиться заробляти на тому, у чому стала сильною — у виробництві зброї. За словами голови Української ради зброярів Ігоря Федірка, експорт озброєнь може дати державі від $500 мільйонів до $1 мільярда податків. Звучить амбітно, але реалістично. Адже ринок, попри складність, відкриває для України нові можливості.

Федірко уточнює: ці цифри не з офіційної статистики, а скоріше модель для розуміння потенціалу. Вони базуються на аналітиці попередніх років. Для прикладу — у 2024-му українська оборонна промисловість мала виробничу спроможність близько $20 млрд, а реальний випуск був удвічі менший — приблизно $10 млрд. Зараз, у 2025 році, ситуація змінилася: проєктні потужності перевищили $35 млрд. І це при тому, що замовлення з боку держави не завжди встигають за цими темпами.

Продати без шкоди фронту

Контрольований експорт, за словами Федірка, дозволяє використовувати надлишок продукції без шкоди для армії. Фактично — це спосіб тримати заводи в тонусі: виробництво не зупиняється, працівники отримують стабільну роботу, а держава — податки.

Експорт зброї для нас — це не вивезти зайве, а зберегти темп виробництва, — каже він.

Умови прості: продають лише те, чим армія повністю забезпечена. Якщо з’являється найменший ризик дефіциту — експорт припиняють.

Цифри, що говорять самі за себе

Якщо експорт українського озброєння сягне $3–5 млрд на рік, бюджет отримає близько $300–500 млн податків. Якщо ж масштаби зростуть до $8–12 млрд, надходження можуть досягти майже мільярда доларів. Та все залежить від структури контрактів, рівня локалізації виробництва, умов сервісу й навіть від того, наскільки швидко ухвалюють рішення в експортному контролі. Іноді, як кажуть у галузі, втрачений тиждень на узгодження — це втрачений ринок.

Баланс і обмін

Цікаво, що продаж частини озброєння дозволяє купувати інше — те, чого бракує фронту. Мова про системи ППО, ракети-перехоплювачі, артилерійські снаряди, вибухові речовини, електроніку і сенсори. Ці напрямки залишаються під особливим контролем і не виходять на експорт, навіть якщо попит великий. Адже головне — потреби Збройних Сил.

Конкуренція на ринку

Світовий ринок озброєнь нині схожий на шахову дошку, де всі намагаються зайняти вигідну позицію. Україна, попри війну, має кілька переваг: її зброя перевірена боєм, має адекватну ціну й ефективність, а цикл виробництва — короткий. Ще один плюс — сумісність із різними стандартами. Наші системи підходять як для країн НАТО, так і для держав, які досі користуються радянськими зразками. Це відкриває двері до ринків Азії, Африки й навіть Латинської Америки.

Не просто продажі, а партнерство

За словами Федірка, Україна сьогодні пропонує партнерам більше, ніж просто зброю. Йдеться про локалізацію виробництва, навчання персоналу на місцях, післяпоставковий контроль і прозору систему ліцензій. Це важливо, бо довіра в цій сфері — найцінніша валюта. Усе працює чітко: сертифікати кінцевого користувача, заборона на реекспорт, нагляд після передачі — щоб зброя не потрапила не туди, куди не слід.

Погляд уперед

Український оборонний сектор поступово перетворюється на самостійну галузь економіки, здатну годувати бюджет навіть у час війни. Виробництво зброї — це не лише про війну, а про технології, інвестиції, робочі місця. І якщо все працюватиме збалансовано — без шкоди фронту й із вигодою для економіки — Україна може отримати не просто прибуток, а новий рівень промислової незалежності.

Кожен долар, зароблений на українському озброєнні, — це не лише фінансова перемога. Це доказ, що країна здатна стояти на власних ногах, навіть у найважчі часи. Експорт зброї стає не символом війни, а свідченням зрілості індустрії, яка народжується під тиском і росте, не втрачаючи людського обличчя.