Повоєнний ризик: українці з боргами за комунальні послуги можуть залишитися без житла

Поки в країні триває війна, багато сімей ледве тримаються на плаву. Часто рахунки за газ чи світло відкладають "на потім" — бо є важливіше: ліки, продукти, дах над головою. Але після завершення воєнного стану держава повернеться до старих правил. І ті, хто накопичив значні борги, ризикують не просто штрафами — мова може йти навіть про втрату житла.

Масштаби проблеми

За даними Мінрегіону, вже відкрито понад 429 тисяч виконавчих проваджень щодо несплати комуналки. Сума боргів перевищує 6,3 мільярда гривень — це приблизно стільки, скільки потрібно на будівництво кількох великих лікарень. І це лише офіційні цифри. У реальності, кажуть юристи, заборгованість може бути ще більшою, бо частина людей просто не доходить до суду.

Тимчасовий захист під час війни

Поки діє воєнний стан, держава фактично захищає боржників. Комунальні компанії не мають права нараховувати пеню, припиняти послуги або відбирати майно у тих, хто постраждав від бойових дій, чи є внутрішньо переміщеною особою. Але ці правила тимчасові. Коли воєнні обмеження скасують, компанії зможуть відновити стандартну процедуру стягнення.

Як проходить процедура стягнення

Процес не миттєвий, але поступовий. Спочатку надходить попередження. Потім — позов до суду. Якщо борг не погашається, відкривається виконавче провадження. І далі, у найгіршому випадку, може дійти до вилучення майна. Якщо сума перевищує 160 тисяч гривень (це приблизно 20 мінімальних зарплат), виконавець має право звернутися навіть до нерухомості. Навіть якщо це єдине житло.

Захист для вразливих сімей

Закон усе ж залишає певні межі. Якщо у квартирі зареєстровані діти або люди з інвалідністю, то вилучення можливе тільки з дозволу органів опіки. Суд у таких випадках не поспішає з рішеннями, бо питання житла — одне з найчутливіших.

Що радять фахівці

Юристи кажуть: головне — не мовчати. Якщо ви отримали попередження про борг, варто домовлятися про реструктуризацію, оформити субсидію або хоча б спробувати зменшити суму поступово. Пасивність тут — найгірший варіант, бо тоді система просто запустить механізм, який уже важко зупинити.

Коли мовчання може стати небезпечним

Багато хто сподівається, що після війни держава "спише" комунальні борги. Але офіційно про це не йдеться. Навпаки, очікується, що компанії активніше почнуть вимагати сплату, щоб компенсувати збитки. І тоді кожен старий борг може повернутися вже у вигляді судової повістки.

Проблема комунальних боргів — не лише про цифри. Вона про довіру між людьми і державою, про межу між виживанням і відповідальністю. Після війни багато що доведеться відновлювати — не тільки будинки, а й відчуття справедливості. І тоді постане головне питання: хто заплатить ціну мовчання.