Україна готує план використання заморожених російських активів: куди підуть кошти

Ідея використати заморожені російські активи на користь України вже не нова, але зараз вона починає набирати конкретні риси. Якщо Європа погодиться на так званий "репараційний кредит", то Київ отримає колосальну суму — приблизно 140 мільярдів євро. На що саме підуть ці гроші? Насамперед — на війну. Точніше, на фінансування оборони, на відновлення енергосистеми після численних обстрілів і, що не менш важливо, на компенсації людям, які втратили житло, близьких чи здоров’я.

Про це розповіла заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра під час круглого столу на тему "Арештовані активи РФ: міжнародні правові підстави та перспективи використання на користь України".

Механізм, який може спрацювати

Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра під час круглого столу пояснила, що йдеться про ідею "репараційного кредиту" — такого собі проміжного рішення, поки світ не дійшов спільного вердикту, як саме змусити Росію платити за війну. Вона сказала, що наразі політична воля в ЄС є, але, як завжди, не у всіх і не повністю. Проте механізм реальний, і якщо все піде за планом, Україна може отримати підтримку вже у 2026 році.

Це не просто гроші. Це можливість діяти тут і зараз — купувати зброю, латати енергосистему, підтримати тих, хто втратив усе, — зазначила Мудра.

За її словами, частина коштів має піти на фронт, решта — на відновлення зруйнованої інфраструктури й компенсації людям. Бо війна — це не лише армія, це ще й мільйони буденних трагедій, які треба хоч якось залікувати.

Розробка покрокової моделі

До речі, цікаво, що юристи вже готують підґрунтя для цих компенсацій. Планується створення спеціальної комісії — саме вона вирішуватиме, кому і за що виплачувати відшкодування. Кажуть, що перші рішення можуть з’явитися не раніше 2027 року. 16 грудня у Гаазі мають підписати документ Ради Європи, який запустить цей процес, але це, звісно, лише початок.

Мудра також наголосила, що Україна повинна мати право самостійно вирішувати, куди саме підуть ці гроші.

Ми краще за інших розуміємо, що потрібно нашим військовим і нашим людям. Частину коштів треба відкласти в резерв — як фінансову подушку для майбутніх компенсацій, — пояснила вона.

І, здається, це логічно. Адже навряд чи хтось за межами України зможе точно визначити, скільки коштує зруйнований дім у Бучі або втрачений бізнес у Харкові. Тут потрібне не лише холодне планування, а й людське розуміння — емпатія, якщо хочете.

Крок до майбутніх репарацій

З іншого боку, попереду ще довгий шлях. Уряд і юристи мають розробити поетапну модель використання цих активів. Там цілий клубок питань — від юридичних і політичних до банально технічних. До того ж Україна хоче залучити й держави поза межами ЄС — Канаду, Японію, Британію, Австралію, Швейцарію. Всі вони вже висловлювали підтримку, але до конкретики ще далеко.

І найважливіше — цей кредит не є репараціями у класичному сенсі. Це, радше, перший крок, щось на кшталт пробного запуску.

Як сказала Мудра, "ми створюємо юридичний інструмент, який у майбутньому дозволить змусити Росію відшкодувати збитки. Тобто — це не подарунок, це початок справедливості".

Коли гроші стають символом

Виходить, що ці 140 мільярдів — не лише про фінанси. Вони про мораль, про принцип, що за зло треба платити. І навіть якщо шлях до цього довгий, головне, що він уже почався. Бо справедливість — річ повільна, але невідворотна.