Україна та США створили аналог "Шахеда": дрон Artemis із ШІ готовий до виробництва

Нова сторінка в розвитку бойових дронів: американська компанія Auterion оголосила про завершення проєкту Artemis і про те, що на базі цієї розробки з’явився далекобійний дрон-камікадзе Artemis ALM-20. Це спільна робота з українськими інженерами — подробиці про партнера приховані з міркувань безпеки.

Auterion — компанія, що відома як розробник софту для безпілотників. Вони кажуть: Artemis — це не просто ще один ударний апарат, а результат поєднання західних технологій і бойового досвіду з українського поля. Робота завершена, і дрон уже пройшов комплексні випробування: запуск з ґрунту, навігація з GPS і без GPS, тривалі переходи та наведення на наземну ціль. Це не якийсь швидкий експеримент — проєкт тестували серйозно. І тестували, за їхніми словами, на реальних цілях на території росії.

Коротко про характеристики

• Дальність польоту — до 1600 км.
• Вага бойової частини — 45 кг.
• Наведення — візуальне, за алгоритмами штучного інтелекту.

Це означає, що дрон може діяти на великій дальності і має досить потужну бойову частину. І ще — він здатен орієнтуватися в умовах, коли GPS або глушать, або воно недоступне.

Що це дає Україні і партнерам

По-перше, виробництво запускають одразу в трьох країнах — США, Німеччині та Україні. Це важливо не тільки з точки зору кількості апаратів, але й для локалізації технологій: якщо частину виробництва розмістити в Україні, це пришвидшить постачання і розвиток власних компетенцій.

По-друге, мова не про дешеву "одноразову" модель — Artemis має вбудовані алгоритми, що дозволяють йому коригувати траєкторію, розпізнавати об’єкти та працювати автономно. Тобто це вже крок уперед у порівнянні зі старими моделями.

Що змінює застосування ШІ в таких апаратах

Штучний інтелект тут виконує роль очей і мозку. Дрон не просто летить по GPS-точці — він оцінює, відрізняє цілі, може обирати найоптимальніший підхід. Це з одного боку підвищує ефективність, з іншого — ставить питання етики й контролю. Дискусія про автономність ударних систем триває в усьому світі.

Практичні наслідки на полі бою

Для військових такі системи — ще один важіль впливу: більша дальність, автономність, менша залежність від каналів звʼязку. А для ворога — це виклик: потрібно адаптуватися, шукати нові способи виявлення і протидії.

Але є і ризики: збільшення кількості ударних автономних систем у світі загострює гонку озброєнь. Це факт, з яким доведеться рахуватися.

Дещо цікавого в додачу

• Виробництво в кількох країнах часто означає різні ланцюги постачання комплектуючих — це може пришвидшити випуск або, навпаки, ускладнити логістику.
• Подібні проєкти зазвичай підштовхують розвиток суміжних технологій: обробки зображень, опору радіоперешкодам, енергетики для довгих дистанцій.
• Також варто дивитися на питання навчання операторів і правил застосування таких систем — це те, що визначатиме, наскільки безпечно і відповідально вони використовуватимуться.

Поява Artemis ALM-20 — це важлива віхa в технічному розвитку, але вона також вимагає чіткого контролю, прозорих правил застосування і міжнародного діалогу про межі використання автономних ударних систем.