Майбутні домовленості з МВФ: голова НБУ назвав 4 ключові реформи для України

Україна готується до непростих, але важливих переговорів із Міжнародним валютним фондом. Голова Національного банку Андрій Пишний уже окреслив теми, які звучатимуть у новій програмі співпраці. Серед них — податкова амністія, детінізація, реформа митниці, а також легалізація віртуальних активів. Обговорюватимуть і більш складні питання — платіжний баланс, зовнішню стійкість, фінансову стабільність. Технічні консультації вже тривають, а головні зустрічі заплановані на початок листопада.

Від минулого до сьогодення

Пишний нагадав: у 2022 році Україна не мала повноцінної програми з МВФ — тоді підтримка була радше екстреною. Тепер ситуація інша.

Ми пройшли вісім успішних переглядів чинної програми і можемо з рівною спиною говорити з Фондом про нову співпрацю, — зазначив голова НБУ.

Він підкреслив, що різниця між "тоді" і "тепер" — не лише у цифрах. Йдеться про зрілість інституцій, кращу взаємодію з партнерами і вміння реагувати швидко, навіть у кризових умовах.

Головна тема — виведення економіки з тіні

За словами Пишного, одним із ключових напрямків майбутньої програми стане детінізація. Ця тема давно назріла, адже тіньовий сектор, за оцінками експертів, все ще складає суттєву частину економіки.

Йдеться про структурні реформи — податкову та митну. Можливо, буде дискусія і щодо самої податкової системи. Один із напрямків — легалізація віртуальних активів, що може дати відчутний внесок у державний бюджет, — зазначив він.

Фактично мова про нову економічну філософію: замість тиску — прозорі правила, замість схематозу — цифрова звітність.

Євроінтеграційний курс і макрофінансова стабільність

Пишний наголосив, що нова програма має бути адаптована до потреб євроінтеграції. За його словами, "це не просто політичний лозунг, а стратегічний пріоритет". На порядку денному — питання платіжного балансу, конкурентоспроможності, зовнішньої стійкості. Усе це, як він сказав, "у самому центрі столу".

Водночас Нацбанк не забуває і про макрофінансову стабільність — основу всіх реформ. Без неї, вважає очільник НБУ, не може бути ні стійкості у воєнний час, ні економічного відновлення після нього.

Стан економіки — без паніки, але й без ейфорії

Голова НБУ підкреслив, що нині немає підстав говорити про стагнацію. Навпаки — українська економіка повільно, але стабільно оживає. За перше півріччя зростання склало 0,8%, а за підсумками року прогнозується до 2%.Банківська система — ліквідна, прибуткова, капіталізована. Кредитування бізнесу зростає приблизно на 30% на рік, що свідчить про довіру і готовність підприємців ризикувати.

До речі, населення теж почало активніше вкладати у гривневі облігації. За словами Пишного, українці інвестували вже близько 60 млрд грн — у 4,6 раза більше, ніж до початку повномасштабної війни. Це, по суті, новий рівень фінансової свідомості суспільства.

Податкові новації — шанс змінити правила гри

В обговоренні з МВФ може з’явитися ще одна важлива тема — податкова амністія. Це інструмент, який у багатьох країнах допомагав повернути гроші з тіні та створити нову систему довіри між бізнесом і державою. Ідея непроста, бо вимагає балансу: з одного боку — стимул до легалізації, з іншого — гарантії, що правила більше не змінюватимуться "під настрій".

Діджиталізація і віртуальні активи

Легалізація криптовалют і цифрових активів, схоже, теж стане частиною нової економічної архітектури. Це не лише потенційне джерело доходу до бюджету, а й сигнал інвесторам: Україна готова працювати з новими формами капіталу. У світі, де цифрові гроші вже перестали бути дивиною, така реформа — питання часу.

Погляд у майбутнє

Очевидно, що переговори з МВФ стануть тестом на готовність України переходити від стабілізації до розвитку. Від того, наскільки продуманою буде нова програма, залежатиме темп відновлення після війни і здатність країни впевнено рухатися до європейського ринку.

Українська економіка пройшла важкі роки, але сьогодні стоїть на ногах міцніше, ніж здавалось. Головне тепер — не втратити темп. Усі ці реформи, податкові зміни, цифровізація і євроінтеграційні процеси мають сенс лише тоді, коли залишаються частиною великої мети — побудови стабільної, сильної та передбачуваної економіки.