
Нацбанк фіксує рекорд скарг на колекторів: що відбувається

Колекторські компанії в Україні нині працюють на повну потужність — офіційно на ринку зареєстровано понад 70 організацій. За минулий рік їхній сукупний дохід перевищив мільярд гривень, що свідчить про доволі активний попит на послуги зі стягнення боргів. Проте водночас із фінансовим зростанням зростає і кількість скарг. За підрахунками Opendatabot, у 2025 році українці звертаються до регулятора майже вдвічі частіше, ніж два роки тому.
Кількість звернень зростає
За чотири роки Нацбанк отримав понад 3 тисячі заяв від громадян, невдоволених поведінкою колекторів. Якщо бути точним — 3 101 скаргу. І понад 60% з них — лише за останні два роки. У 2025-му вже зафіксовано 958 звернень, що навіть перевищує показник усього 2024 року, коли було 938. Тобто невдоволення не спадає, а навпаки — набирає обертів.
Ринок росте, але й перевірок побільшало
За даними Opendatabot, нині в Україні працюють 74 активні колекторські компанії. Разом вони заробили понад мільярд гривень, а чистий прибуток склав близько 384,7 млн грн. І хоча цифри виглядають вражаюче, не всі гравці ринку діють у межах закону. З 2021 року працювати з боржниками мають право лише ті, хто внесений до спеціального Реєстру колекторських компаній Нацбанку.
Закон і його наслідки
Закон, який мав приборкати свавілля, вимагає простих речей: не телефонувати вночі, не лякати, не розповідати родичам, хто й скільки винен. Та навіть ці правила для деяких компаній — як декоративна табличка "Не шуміти". Вісім із зареєстрованих уже втратили право працювати. Хтось сам пішов, когось — попросили через порушення.
Як змінилася активність реєстрацій
Перший рік після запуску реєстру був схожий на золоту лихоманку — 62 компанії поспішили легалізуватись. Потім ентузіазм зник: у 2022 році додалося лише п’ять, а у 2025-му — поки що одна. Можливо, ринок наситився. А може, просто новачкам складно пройти перевірку, де кожен крок розглядають під лупою.
Баланс між прибутком і етикою
Попри зростання фінансових показників, довіра до колекторських компаній лишається крихкою. Громадяни все частіше скаржаться на агресивні методи стягнення боргів, тоді як регулятор намагається втримати баланс — дозволити бізнесу працювати, але не перетворити процес на психологічний тиск. У цій сфері кожен дзвінок чи лист може бути межею між законною вимогою і порушенням прав людини.
Тонка межа
Ринок колекторських послуг сьогодні нагадує канат, натягнутий між банками, законом і людськими емоціями. Прибутки ростуть, але й напруга з боку суспільства теж. Якщо правила залишаться лише на папері, зростання скарг стане закономірністю, а не винятком. Підтримати баланс між контролем і гуманністю — завдання, без якого система не витримає власної ваги.