Незаконне зберігання зброї: що загрожує українцям та коли самооборона стає злочином

У країні, яка живе у стані війни вже не перший рік, питання незаконної зброї звучить зовсім по-іншому, ніж ще десять років тому. Десь на кордоні перехопили чергову партію контрабанди, десь у покинутому гаражі знайшли схованку, а десь хтось зберігає старий автомат "на всяк випадок". І все це накладається на реалії щоденної небезпеки. Власне, тому тема контролю за обігом зброї зараз не просто актуальна - вона без перебільшення критична.

Зброя, яка їде повз закон

Якщо говорити про цифри, то вони вражають: протягом 2025 року зафіксували 585 спроб незаконно провезти або перемістити зброю, боєприпаси чи вибухівку. Для порівняння - у 2024-му таких випадків було 423. Тобто тенденція очевидна: нелегальний ринок відчутно пожвавлюється.

І це не просто сухі дані у звітах. Кожен такий факт - потенційна загроза мирним людям. Бо те, що сьогодні перехопили на кордоні, завтра могло опинитися у когось у багажнику, а післязавтра - стати інструментом злочину.

Коли оборона перетворюється на кримінал

У суспільстві часто плутають поняття законного застосування зброї і "самозахисту". Закон формулює це досить чітко: стріляти можна лише тоді, коли напад реальний і загроза життю не абстрактна, а безпосередня. І коли немає іншого способу уникнути небезпеки.

Якщо ж небезпека минула або була перебільшена, а шкода завдана людині виявляється суттєво більшою за саму загрозу - це вже злочин. Такі випадки кваліфікують як умисне тілесне ушкодження або навіть умисне вбивство.

До речі, саме по собі незаконне носіння чи зберігання зброї - теж кримінальний злочин. Без варіантів "я не знав" чи "хтось залишив мені на зберігання".

Що категорично заборонено

Норма закону звучить доволі жорстко, але, напевно, по-іншому і бути не може:

• зберігати, носити, купувати, передавати чи продавати зброю (окрім мисливської гладкоствольної), боєприпаси, вибухові речовини чи пристрої - тільки з дозволом;
• будь-які операції з такими предметами без відповідних документів тягнуть за собою від 3 до 7 років ув’язнення;
• незаконне поводження навіть з холодною зброєю (кастети, кинджали, "фінки") теж підпадає під кримінальну відповідальність.

І дуже важливо: воєнний стан не скасовує ці правила. Не пом’якшує і не відкладає.

Зброя "після служби": чому вона теж незаконна

Ситуація, знайома багатьом: людина повернулася зі служби, а у неї залишився якийсь предмет озброєння. Або хтось "передав" щось для самозахисту. Але закон дивиться на це абсолютно прямо — без дозволу така зброя є незаконною.

І це не формальна дрібниця. Чим довше нелегальна зброя "гуляє" по руках, тим більша ймовірність, що вона одного дня з’явиться у тих, хто нею точно не захищатиметься. На жаль, практика доводить: те, що починалося як трофей чи "на згадку", нерідко потрапляє у кримінальне середовище.

Контроль, який став вимогою часу

Після початку повномасштабної війни зброї у цивільному середовищі стало значно більше. Її знаходять на звільнених територіях, хтось залишає після ротацій, хтось передає знайомим. І чим довше триває така ситуація, тим чіткіше зрозуміло: без оновлених правил тут не обійтись.

Саме тому зараз у парламенті розглядається законопроєкт №5708 - документ, який пропонує вперше встановити єдині правила цивільного володіння зброєю. Там і про обов’язкове навчання, і про перевірки, і про реєстр, і про дозвільну систему.

Законопроєкт наголошує: мова йде не про "вільний ринок" зброї, а про прозорість та контроль. Навіть короткоствольну зброю пропонують дозволяти носити лише після завершення воєнного стану і тільки за суворими умовами.

Рівновага між правом і безпекою

Зброя - це завжди відповідальність. І поки країна живе у реаліях війни, суспільство змушене шукати баланс між правом на самозахист і ризиком, який несуть незаконні арсенали. Від ефективності контролю залежить дуже багато - і безпека громадян, і довіра до держави, і здатність протидіяти злочинності. Власне, зараз це одна з тих тем, де будь-яке зволікання може мати надто високу ціну.