Під подушкою чи в саду: чому ваш собака ретельно закопує частування - пояснення вчених

На перший погляд ховання кісточки чи іграшки виглядає як забавна звичка, але за нею стоїть значно глибший механізм. Те, що ми бачимо щодня у домашніх собак, часто є відлунням поведінки їхніх диких предків, для яких кожен шматок їжі був питанням виживання.

Чому собаки роблять схованки

Можливо, ви помічали, як пес обережно закопує смаколик у саду або з таким завзяттям засовує улюблену кістку під ковдру, ніби ховає якусь цінність. Дослідниця Міа Кобб пояснює, що це спадковий інстинкт, який працює вже тисячі років.Це явище науковці називають кешуванням - коли тварина відкладає їжу "на потім".

Подібні речі роблять не лише собаки: білки роблять запаси на зиму, ворони приховують здобич у тріщинах, а лисиці й вовки теж розкладають їжу по різних місцях, щоб мати резерв.

Два типи запасання

У природі розрізняють дві основні схеми:

• лардування, коли великі запаси складають у кількох фіксованих сховищах;
• розсіяне кешування, коли робиться багато дрібних тайників.

Домашні собаки "успадкували" саме другий варіант, який характерний для диких псових. Це своєрідний спосіб мінімізувати ризики: якщо хтось знайде одне сховище, інші залишаться неушкодженими.

До речі, собаки уважно користуються запахом і просторовою пам'яттю, тому можуть знаходити свої схованки навіть через певний час.

Чи варто хвилюватися

Є важливе уточнення: собака не думає в категоріях "мені завтра не дадуть їжу". Це швидше про бажання не втратити щось цінне для себе.

Хоча трапляється і таке, що собаки, які пережили безпритульність, брак їжі або сильний стрес, ховають частування частіше. Така поведінка більше нагадує реакцію на минулий досвід, а не ознаку недовіри.

Деякі породи взагалі більш схильні до подібної поведінки. Мисливські собаки, тер’єри чи гончі, у яких закладена пошукова цікавість, можуть робити це значно активніше.

Як діяти, якщо пес без упину щось ховає

Ховання як таке - нормальне явище. Проблема з’являється лише тоді, коли пес починає псувати речі або конфліктувати, наприклад, через іграшки.Варто пам’ятати про одну річ: поведінка - це спосіб, яким собака "говорить" зі світом. І те, що нам здається дивним, для нього - природний інстинкт, який потребує свого виходу.

Щоб задовольнити ці природні потреби, тварині допоможуть:

• регулярні прогулянки;
• достатня фізична активність;
• соціальний контакт з людьми чи іншими собаками;
• розумові вправи.

Багато хто вже знає про килимки-нюхалки або інтерактивні годівниці. У них можна ховати корм, і пес буде витрачати час на пошук, що добре "розвантажує" його інстинкт знаходити та ховати.

Якщо собака починає охороняти їжу

Іноді пес не просто ховає, а ще й гарчить, коли хтось наближається. Це явище називають охороною ресурсів. Зменшити його можна кількома простими способами:

• якщо у домі кілька собак, забезпечити більше іграшок та смаколиків, ніж тварин;
• годувати їх порізно, щоб не виникало суперництва;
• уникати ситуацій, де пес може втратити контроль над їжею.

У випадках, коли поведінка стає занадто напруженою, краще звернутися до ветеринара або фахівця з поведінки.

Природна пам'ять минулого

Наступного разу, коли ваш пес закопає іграшку або сховає кісточку між подушками, варто згадати: перед вами не "впертий улюбленець", а жива тварина з глибоким еволюційним бекграундом. Це нормальна реакція, яка нагадує про давнє життя собак поруч з дикою природою.

Поводження тварин рідко буває випадковим. Коли ми краще знаємо, звідки воно походить, догляд теж стає уважнішим. І це робить стосунки між людиною та собакою стабільнішими і спокійнішими.