Необхідна реформа: Решетилова вважає, що ТЦК мають бути усунені від функцій мобілізації

Тема мобілізації знову опинилася в центрі суспільних суперечок. Останні події, особливо трагедія у Львові, оголили слабкі місця системи, про які, здається, говорили давно, але якось "на потім". І тепер це "потім" настало - з жорсткими наслідками.

Хто має займатися мобілізацією

Військовий омбудсмен Ольга Решетилова чітко сказала: завдання мобілізації не повинні лежати на плечах військових ТЦК. За її словами, держава фактично переклала на військовослужбовців "найважчий і найнебезпечніший" відрізок роботи, і це вже призвело до трагедій.

Коментуючи загибель Юрія Бондаренка у Львові, вона підкреслила: військові опинилися сам-на-сам із роботою, яку мали виконувати зовсім інші інституції. І, як вона сказала, держава навіть не змогла їх захистити.

Трагедія у Львові

3 грудня у Львові вбили військовослужбовця Галицько-Франківського РТЦК та СП. Під час перевірки документів чоловік наніс йому ножове поранення - поранення, яке виявилося смертельним. Суд узяв під варту підозрюваного - 30-річного Григорія Кедрука.

Цей випадок, як зазначає Решетилова, став болючим маркером того, наскільки неправильно вибудувана система. Не просто тріщина - а серйозний провал.

Що повинні робити військові, а що - ні

Омбудсмен нагадала про базові речі:

• військові мають займатися плануванням мобілізації, обліком, формуванням особового складу;
• але не оповіщенням, не затриманнями, не доставкою, не "силовими" діями.

Усе, що стосується оповіщення, притягнення до відповідальності і комунікації з населенням, повинні робити органи влади, місцеве самоврядування та правоохоронці. Але ці системи, за словами Решетилової, просто самоусунулися.

Коли держава і суспільство недопрацьовують

Решетилова каже, що проблеми не впали з неба. Вони назрівали давно. І зараз лише "вилізли" назовні. Вона говорить про потребу змін одразу з двох боків:

• з боку держави;
• з боку суспільства, яке часто живе у тумані чуток, дезінформації та небажання розібратися.

Про гроші військових і провал комунікації

Омбудсмен також зачепила болючу тему зарплат військових. Її обурило те, що в держбюджеті-2026 не заклали підвищення виплат. Вона каже, що уряд хоче перенести це підвищення в нові контракти, але сама комунікація, цитуючи її, була "провалена".

І тут вона різко проводить паралель: з одного боку - воїни, які платять за житло, ремонтують техніку власним коштом, забезпечують побратимів; з іншого - корупційні скандали, де фігурують сотні мільйонів. Контраст говорить сам за себе.

"Рускій мір" всередині країни

Решетилова наголошує, що "рускій мір" - це не лише ті, хто стоїть зі зброєю проти України. Це ще й корупція, патерналізм, байдужість, підміна реальності і небажання брати відповідальність. І це те, що живе всередині країни, а не лише за лінією фронту.

Критична нестача людей на ключових напрямках

Особливу увагу вона звернула на ситуацію у Покровську, Мирнограді, Вовчанську, Сіверську, Новопавлівці та Гуляйполі. Там, за її словами, катастрофічно бракує людей. І не лише бійців.

Йдеться про дуже "земні" ролі:

• кухарі;
• діловоди;
• інженери;
• зв’язківці;
• оператори.

Вона сказала фразу, яка прозвучала майже як вирок:

Банально не вистачає рук і голів.

Заклик до суспільства

Омбудсмен звернула увагу, що 4,5 мільйона військовозобов’язаних досі не стали до оборони. Вона не моралізує, але нагадує: критика - це одне, а готовність взяти на себе "свій шматок роботи" - зовсім інше.

Реформа мобілізації - це не про політичні заяви. Це питання безпеки, яке стосується кожного. Події останніх днів показали, що система не витримує реальності і потребує негайного перезавантаження. І від того, наскільки швидко та чесно держава й суспільство визнають свою частку відповідальності, залежить не лише порядок у тилу, а й стійкість оборони.