Понад трильйон щороку: Україна вступає у період пікових виплат за державним боргом

Фінансові плани держави на найближчі роки виглядають доволі приземлено й без ілюзій. Україна входить у період, коли значна частина економіки працюватиме не на розвиток, а на розрахунки за вже взятими зобов’язаннями. І це не гучна заява, а сухі цифри з офіційних документів.

Скільки коштів піде на борги

У 2026–2028 роках держава щороку закладатиме на обслуговування і погашення держборгу в середньому близько 1,19 трлн гривень. Якщо перевести це у простішу мову, то мова йде приблизно про кожну десяту гривню від усього валового внутрішнього продукту.

За підрахунками уряду, це близько 10,4% прогнозованого ВВП. Цифра велика, але, як не дивно, вона вважається контрольованою в нинішніх умовах.

Динаміка по роках

Якщо розкласти все по поличках, картина виглядає так:

• у 2025 році на борг заплановано 1,05 трлн грн;
• у 2026-му сума зросте до 1,17 трлн грн;
• у 2027 році - вже 1,26 трлн грн;
• у 2028-му - 1,29 трлн грн.

У середньому держава щороку витрачатиме близько 1,193 трлн гривень. Це великі суми, які складно уявити, якщо не подумати, що за них можна було б побудувати тисячі шкіл чи лікарень.

Частка від економіки

Цікавий момент: попри зростання сум у гривнях, у відсотках до ВВП боргове навантаження поступово зменшується. У 2025 році це 11,7% ВВП, а до 2028 року показник має знизитися до 9,5%.

Тобто економіка, за прогнозами, має рости швидше, ніж боргові виплати. Принаймні на папері це виглядає саме так.

Що кажуть у Мінфіні

У Міністерстві фінансів звертають увагу на те, що структура держборгу за останні роки стала більш м’якою. Значною мірою це результат кредитів і допомоги, отриманих на пільгових умовах.

Для прикладу: середньозважена ставка боргу влітку 2025 року становила 4,9%. Для порівняння, до повномасштабного вторгнення вона була на рівні 7,2%. Різниця відчутна, особливо якщо рахувати в довгій перспективі.

Зовнішня залежність

Втім, є й менш приємні нюанси. Близько 75% усього державного боргу - це зовнішні зобов’язання. А 77% боргу номіновані в іноземній валюті.

Це означає валютні ризики. Курс коливається - змінюється і реальне навантаження на бюджет. І тут, як кажуть фінансисти, все тримається на балансі між стабільністю гривні та підтримкою партнерів.

Роль внутрішнього ринку

З іншого боку, внутрішній ринок фінансування залишається важливим елементом. І це не абстрактні слова. З 2022 року і до другого кварталу 2025-го чисте внутрішнє фінансування становило 659 млрд гривень.

Фактично це гроші, які держава залучила всередині країни - через облігації та інші інструменти. Механізм знайомий багатьом українцям, які хоча б раз чули про військові облігації.

Фінансова реальність найближчих років

Урядова боргова стратегія на 2026–2028 роки чітко показує, що найближчі роки для бюджету будуть не про легкі рішення. Це період, коли доведеться одночасно утримувати економіку, фінансувати оборону і стабільно виконувати боргові зобов’язання.