Від Gripen до балістичних ракет: повний перелік озброєння, яке Україна очікує у 2026 році

2026-й для Сил оборони може стати роком, коли кілька важливих рішень нарешті матеріалізуються у конкретні зразки зброї. Йдеться не лише про продовження постачань від партнерів, а й про появу того, чого раніше в українському арсеналі просто не було. Частина з цих систем давно обговорюється у вузьких колах, частина - ще донедавна здавалася радше планами, ніж реальністю.

Не лише допомога ззовні

Навіть у 2026 році Україна залишатиметься у фокусі військової підтримки партнерів. Але важливо інше: поряд із закордонними поставками Сили оборони мають отримати й нові зразки власного виробництва. Перелік не закритий і не остаточний, але деякі позиції виглядають особливо показово - і за масштабом, і за потенційним впливом.

Gripen: шведський варіант для неба

На тлі розмов про можливе постачання Україні 100–150 нових JAS 39 Gripen майже загубилася деталь: саме у 2026 році Україна розраховує отримати перші вживані літаки цього типу. Про це говорили ще раніше, а у 2024 році у Швеції навіть закріпили кількість комплектів для машин, які можуть бути передані.

Йдеться про Gripen C/D. Це не новітні E/F, і різниця між ними значно глибша, ніж проста модернізація - інші розміри, інша архітектура. Але навіть до 14 таких винищувачів, а саме ця цифра найчастіше фігурувала в обговореннях, для Повітряних сил точно не будуть зайвими.

Ключовий аргумент - ракета Meteor. Це, по суті, найдальнобійніший західний засіб повітряного бою з дальністю до 200 км. Таких можливостей не мають ні F-16, ні Mirage 2000-5, і це серйозно змінює правила гри у повітрі.

Saab 340 AEW&C: очі над полем бою

Ще у травні 2024 року Швеція оголосила про передачу Україні двох літаків далекого радіолокаційного виявлення Saab 340 AEW&C, відомих також як ASC 890. Проте за півтора року вони так і не з’явилися в Україні. Остання офіційна згадка про їхній статус була у березні 2025-го - роботи тривають і йдуть за планом.

Ці літаки тісно пов’язані з модернізаціями F-16. Якими саме - не уточнювали, але логічно припустити, що мова про системи автоматичного обміну даними, сумісні з обладнанням Saab 340 AEW&C.

Якщо вони не прибули у 2025 році, то 2026-й виглядає найбільш реалістичним. Тим більше, що такі літаки ідеально доповнюють Gripen, які з самого початку проєктувалися для роботи зі шведськими платформами ДРЛВ.

Саме ДРЛВ дозволяють розкрити потенціал ракет "повітря–повітря" на повну - коли цілевказання надходить не з бортового радара, а з потужної повітряної РЛС. Плюс, ці літаки суттєво посилюють ППО, ефективно бачачи дрони та крилаті ракети на малих висотах.

SAMP/T NG: новий рівень ППО

Паралельно з ідеєю масштабного постачання французьких Rafale, яка поки що не закріплена жорстким контрактом, у Франції заявили про намір передати Україні до восьми нових зенітних ракетних комплексів SAMP/T NG.

За неофіційною інформацією, перший такий комплекс може з’явитися в Україні саме у 2026 році. Формально це рік прийняття системи на озброєння і старту серійного виробництва, але можливий варіант із передачею перших, ще дослідних зразків.

У грудні 2024 року випробували французьку та італійську версії SAMP/T NG з різними радарами. Нова РЛС і нова ракета - це, власне, суть всієї модернізації. І реальна перевірка проти бойових загроз може бути корисною не лише Україні, а й самим розробникам, які ще для попередньої версії заявляли здатність перехоплювати балістичні цілі.

FP-7 і FP-9: українська далекобійність

2026 рік може принести й новини від українських виробників. Компанія Fire Point публічно анонсувала балістичну ракету FP-7 - крок нетиповий, адже зазвичай такі розробки тримають у тіні.

FP-7 має заявлену дальність до 200 км і бойову частину масою 150 кг. У листопаді 2025 року було оголошено, що її кодифікація має завершитися до кінця року. Це відкриває шлях до постачань у війська вже у 2026-му.

Наступний етап - FP-9. За планами, до літа 2026 року вона має пройти випробування. Її характеристики виглядають ще серйозніше: дальність до 855 км і бойова частина масою 800 кг.

ERAM: американські крилаті ракети

Ще один напрямок - крилаті ракети в межах програми ERAM, Extended Range Attack Munition. У серпні 2025 року було видано дозвіл на закупівлю 3350 таких боєприпасів. За цими цифрами стоять два зразки - Rusty Dagger від Zone 5 Technologies та RAACM від CoAspire.

Обидві ракети належать до класу 500-фунтових авіаційних боєприпасів (227 кг) і здатні уражати цілі на дальності до 400 км. Важлива деталь - ціна, близько 246 тисяч доларів за одиницю. За 825 млн доларів, які готові виділити Данія, Нідерланди та Норвегія, можна придбати кілька тисяч таких ракет.

Додатковий нюанс: у грудні 2025 року норвезька Kongsberg придбала 90% Zone 5 Technologies. Це може означати або більші обсяги постачань, або принаймні меншу залежність від політичних рішень у Вашингтоні.

Баланс очікувань і можливостей

Усе це разом формує образ 2026 року як періоду, коли українська оборона може отримати інструменти зовсім іншого класу - від повітряних "очей" до далекобійних ракет. Частина з цих рішень ще потребує часу, частина - політичної волі, але сам набір можливостей виглядає значно ширшим, ніж будь-коли раніше.