
Рік надій: які сценарії завершення війни українці вважають найбільш імовірними у 2026-му

Соціологічна група "Рейтинг" провела опитування серед тисячі громадян України. Людей просили відповісти не лише про віру в мир, а загалом про те, яким вони бачать 2026 рік - спокійнішим, таким самим чи гіршим.
Формулювання були прості. Без складних термінів. Саме тому результати вийшли доволі показовими.
Надія на мир: цифри без прикрас
Якщо говорити прямо, надія є. Сьогодні приблизно третина українців вірить, що у 2026 році війна може завершитися або принаймні світ стане спокійнішим. Для порівняння: у листопаді 2023 року таких людей було лише 26%.
Зростання не виглядає стрімким, але воно є. Повільне, обережне, ніби люди самі бояться наврочити.
Три сценарії одного року
Цікаво, що думки українців розділилися майже ідеально:
- близько третини вважає, що 2026 рік буде більш мирним;
- ще третина переконана, що глобально нічого не зміниться;
- решта очікує ще більшої нестабільності.
Три рівні частини. Ніби суспільство зависло між надією, обережністю і тривогою.
Погляд у майбутнє без ілюзій
Коли мова заходить не лише про мир, а про загальне життя у 2026 році, картина стає складнішою. Більшість українців все ще дивляться вперед з обережним оптимізмом, але цей оптимізм вже не такий масовий, як кілька років тому.
У 2023 році 51% опитаних сподівалися, що наступний рік буде кращим. Тепер таких - 39%. Різниця відчутна, і вона говорить сама за себе.
Скепсис росте
Водночас зростає частка тих, хто не чекає жодних змін. Якщо у 2024 році таких було 20%, то зараз - вже 27%. Люди ніби звикають до думки, що швидких поворотів не буде.
А кожен четвертий опитаний, як і раніше, вважає, що 2026 рік може бути гіршим. Цей показник майже не змінився, і в цьому теж є своя логіка.
Хто вірить більше, а хто - менше
Соціологи також звернули увагу на відмінності між групами. Найбільше оптимізму - серед мешканців сіл і людей старшого віку, тих, кому понад 51 рік. Вони частіше говорять про надію і можливі зміни на краще.
Натомість найбільше песимізму фіксують серед чоловіків віком від 18 до 35 років. Саме ті, для кого війна часто є не абстракцією, а особистим досвідом або реальним ризиком.
Контекст, який теж важливий
До речі, соціологи нагадують і про ще одну зміну, яка відбулася за ці роки. До повномасштабного вторгнення більше половини українців у побуті спілкувалися українською мовою, близько третини - російською, ще 15–17% користувалися обома.
Сьогодні картина інша: частка україномовних зросла до 60%, а тих, хто говорить виключно російською, залишилося менше ніж 10%. Це не про оптимізм чи песимізм, але про глибокі зрушення, які відбуваються паралельно.
Настрій суспільства на зламі
Опитування показує не стільки віру чи невіру в мир, скільки стан очікування. Українці ніби тримають паузу, уважно дивлячись у 2026 рік, без гучних прогнозів і без зайвих ілюзій.