Рекордна цифра: у Мінсоцполітики підрахували всіх, хто має право на транспортні пільги

Станом на кінець 2025 року право на пільговий проїзд у громадському транспорті мали приблизно 10,7 мільйона громадян. Про це повідомили у Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності.

Якщо говорити простіше, це не якась абстрактна група. Йдеться про пенсіонерів, людей з інвалідністю, ветеранів військової служби, інших категорій, які мають законне право їздити на пільгових умовах. Фактично - кожен четвертий українець.

Хто платить за пільги

У міністерстві нагадали важливу деталь, про яку часто забувають у повсякденних суперечках із водіями. З 2017 року компенсації перевізникам за пільговий проїзд фінансуються не з державного, а з місцевих бюджетів. Це передбачено статтею 91 Бюджетного кодексу України.

Тобто кошти на ці виплати шукають громади. А якщо грошей бракує - напруга зростає. І саме тут починаються конфлікти, які багато хто бачив на власні очі.

Системна проблема, яку не видно з салону

У Міністерстві соціальної політики прямо вказують на головну біду - в Україні досі немає повноцінної автоматизованої системи обліку оплати проїзду, так званої АСООП.

Через це ніхто точно не знає:

• скільки пільговиків реально їздить;
• скільки поїздок відбулося;
• яку суму перевізникам мають компенсувати.

У результаті страждають усі. Перевізники говорять про збитки, місцева влада - про відсутність точних даних, а пасажири - про постійні сварки та нерозуміння.

Спроба навести лад: що пропонують депутати

Ще раніше Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів розглянув законопроєкт №5651-2. Документ стосується оновлення системи пільг на проїзд і пов’язаних соціальних гарантій.

Поки що закон не ухвалений. Депутати вирішили продовжити роботу над ним у межах спеціальної робочої групи та підготувати текст до другого читання. Але напрямок уже зрозумілий.

Що саме хочуть змінити

Проєкт закону спрямований на реформу механізму пільгового проїзду. У центрі уваги - проблеми, які роками накопичувалися у сфері перевезень:

• немає достовірного обліку пільгових пасажирів і реальних поїздок;
• компенсації перевізникам залишаються непрозорими;
• трапляються зловживання з боку окремих перевізників і порушення прав пільговиків;
• відсутня адресна допомога на місцевому рівні;
• конфлікти між водіями та пасажирами стали майже регулярними.

Картина, знайома багатьом.

Електронний квиток як основа змін

Ключовий елемент реформи - запровадження електронного квитка та автоматизованих систем обліку. Ідея проста: кожна пільгова поїздка має фіксуватися.

Оплата на пільгових умовах відбуватиметься за електронним або, у разі потреби, паперовим квитком. Його формуватимуть через територіальні системи або спеціальні програмні комплекси. Без "на око" і без здогадок.

Окреме фінансування для військових і ветеранів

Документ також передбачає важливу зміну: компенсації за пільговий проїзд військових, ветеранів війни та ветеранів служби пропонується фінансувати вже з державного бюджету.

Порядок і конкретні розміри відшкодування має визначити Кабінет Міністрів України. Це зніме частину навантаження з місцевих бюджетів, де й без того вистачає проблем.

Що має змінитися на практиці

У Комітеті Верховної Ради наголошують: у разі ухвалення законопроєкту система пільгових перевезень отримає кілька принципових змін:

• з’явиться єдина й прозора база пільговиків;
• держава та громади бачитимуть реальні обсяги перевезень;
• статус і поїздки пільгових категорій проходитимуть чітку верифікацію;
• кількість конфліктів у транспорті має зменшитися;
• витрати місцевих бюджетів стануть більш контрольованими.

Терміни і перехідний період

Якщо закон усе ж буде ухвалений, він набуде чинності з 1 січня 2028 року. Такий строк закладений свідомо — щоб міста, громади й перевізники мали час на технічну та організаційну підготовку.

Реформа пільгового проїзду - це не лише про квитки чи електронні системи. Йдеться про довіру, чіткі правила і справедливий розподіл коштів у сфері, яка безпосередньо торкається мільйонів українців.