Три рівні безпеки: Марк Рютте розкрив план гарантій для України від НАТО

Питання гарантій безпеки для України поступово переходить із загальних декларацій у більш предметну площину. Принаймні так це виглядає зі слів генерального секретаря НАТО Марка Рютте. Під час спільної пресконференції з Володимиром Зеленським у Києві він дав зрозуміти: робота триває, документи постійно допрацьовуються, і мова йде не про один універсальний механізм, а про кілька рівнів захисту.

За словами Рютте, ці напрацювання не з’явилися за одну ніч. Їх обговорюють, повертають на доопрацювання, знову збирають докупи. І кожного разу, як він каже, вони стають трохи кращими.

Що писали медіа і чому Рютте був обережним

Окремо журналісти поцікавилися публікацією Financial Times, де йшлося про можливу домовленість щодо розміщення західних військ в Україні після досягнення мирної угоди. Тут Рютте був максимально стриманим. Він прямо сказав, що не готовий коментувати всі матеріали, які з’являються у ЗМІ, навіть якщо ставиться до них із повагою.

Втім, він нагадав про важливу зустріч лідерів так званої коаліції охочих, яка відбулася ще у січні. Саме там, за його словами, і окреслили базову логіку майбутніх гарантій.

Перший рівень: ставка на ЗСУ

Перший і ключовий елемент - це самі Збройні сили України. Тут, здається, позиція зрозуміла всім.

Першою лінією оборони завжди будуть українські військові, - наголосив Рютте.

І додав: союзники вважають своїм обов’язком зробити так, щоб ЗСУ були у максимально сильному стані для самозахисту.

Інакше кажучи, жодні паперові гарантії не працюватимуть, якщо армія не матиме ресурсів, людей і техніки. Саме з цього все починається.

Другий рівень: коаліція охочих

Другий блок - це вже міжнародний вимір. Йдеться про коаліцію охочих, яку ініціювали Велика Британія та Франція. До неї приєдналися й інші країни Європи, а також партнери за її межами.

Це не якась абстрактна структура. За словами Рютте, учасники коаліції працюють одразу у двох напрямках: допомагають зробити українську армію ще сильнішою та готуються до підтримки України у разі укладення мирної угоди або тривалого припинення вогню.

Третій рівень: роль США і backstop

Згодом до цієї роботи вирішили долучитися й США. Мова йде про так званий backstop - опорну підтримку, яка має гарантувати, що всі зусилля Європи та Америки будуть скоординованими.

Рютте пояснив це доволі просто: ідея полягає в тому, щоб разом підготувати настільки потужний пакет гарантій, аби Росія навіть не думала про повторний напад після миру чи припинення вогню.

Воля для цього, за його словами, є. Як і спільне розуміння, навіщо це потрібно.

Чому все відбувається поступово

Генсек НАТО окремо наголосив: процес не швидкий. Документи обговорюють спочатку всередині кожної країни, потім на спільних зустрічах, після чого вони знову повертаються на доопрацювання.

Ми говоримо про них удома, потім знову збираємося разом - і вони стають кращими, - зазначив Рютте.

Саме тому, додав він, складно коментувати витоки чи публікації в медіа: фінальна форма рішень ще не зафіксована.

Мир як відправна точка

При цьому Рютте кілька разів повторив: усі ці механізми прив’язані до одного - укладання мирної угоди або хоча б довгострокового припинення вогню.

Ми всі молимося, щоб цього вдалося досягти якомога швидше, - сказав він.

Але одразу ж зауважив: для цього Росія має піти на компроміс, а останні події, зокрема нічні атаки, оптимізму не додають.

Якою бачать українську армію після війни

Президент Володимир Зеленський зі свого боку повідомив: між Україною та західними партнерами є спільне бачення щодо чисельності ЗСУ після мирної угоди. Йдеться приблизно про 800 тисяч військових.

Це, за його словами, величезна армія, яка потребуватиме стабільної міжнародної фінансової підтримки. Без цього така модель просто не працюватиме.

Він також зазначив, що можливе розгортання міжнародних сил в Україні має враховувати саме цей фактор - потужність української армії.

ЄС, США і юридичні гарантії

Зеленський окремо підкреслив: членство України в Європейському Союзі також розглядається як частина системи безпеки. Плюс - критично важливою залишається підтримка США, зокрема у форматі backstop.

Йдеться, зокрема, і про можливі юридично зобов’язуючі гарантії, щодо яких очікуються рішення Конгресу США. Для України, за словами президента, важливо чітко розуміти: що саме робитимуть європейці й американці, якщо Росія знову порушить домовленості.

План дій у разі порушення перемир’я

За даними Financial Times, такий сценарій уже обговорюється. Україна та західні партнери нібито погодили механізм реагування на можливі порушення майбутнього перемир’я з боку Росії.

Логіка проста, але багаторівнева:

• спочатку дипломатичне попередження;
• якщо бойові дії не припиняються - перехід до другої фази з використанням сил коаліції охочих;
• у разі розширення атаки протягом 72 годин - скоординована реакція за участі сил, підтримуваних Заходом, включно зі США.

Саме така модель, за задумом, має стримувати Москву від спроб знову грати силою.