Нові умови від МВФ: які податки можуть чекати українців заради чергового кредиту

Останнім часом тема кредитів від міжнародних партнерів знову виринула на поверхню. І, як це часто буває, разом із грошима приходять і умови. Міжнародний валютний фонд цього разу наполягає на тому, щоб Україна збільшила податкове навантаження на населення. Не десь там абстрактно, а цілком конкретно - через нові податки.

Якщо перекласти з фінансової мови на людську, то ідея проста: держава має збирати більше грошей із тих сфер, які раніше були напіву тіні або взагалі майже не контролювалися. І тут, чесно кажучи, багато хто впізнає себе.

Податок на цифрові платформи

Наприклад, доходи з онлайн-платформ. Всі ці сервіси оголошень, таксі, доставки, фриланс, маркетплейси - те, чим зараз користується пів країни. Саме на це МВФ і звернув увагу. Уже навіть є законопроєкт, який у народі охрестили "податок на OLX". Його, до речі, планують винести на голосування в першому читанні 10 лютого.

Тобто ситуація виглядає так: продав щось через інтернет, підзаробив кілька поїздок у таксі або взяв замовлення на дизайні - і формально це вже дохід, з якого треба платити податок. Неважливо, що це разово чи "для підробітку". Логіка така, що цифровий дохід - це теж дохід. Крапка.

ПДВ для ФОПів

Але на цьому список не закінчується. Є ще одна тема, яка викликала найбільше шуму - ПДВ для ФОПів. МВФ хоче, щоб фізичні особи-підприємці з оборотом від 1 мільйона гривень на рік почали платити податок на додану вартість. Стандартні 20%.

За підрахунками, це може зачепити приблизно 660 тисяч підприємців. І тут уже не про якісь дрібниці. Для малого бізнесу це або підвищення цін, або менші прибутки, або взагалі закриття справи. Особливо для тих, хто й так працює на межі.

Позиція влади

Цікаво, що навіть у владі немає єдності щодо цього. За інформацією джерел, прем’єр-міністр Юлія Свириденко не підтримує ідею вводити ПДВ для ФОПів. Проти також виступає і президент Володимир Зеленський. Тобто виходить дивна ситуація: МВФ наполягає, але всередині країни політичної згоди поки що немає.

Військовий збір після війни

І ще один момент, який часто губиться на фоні всіх цих дискусій. МВФ окремо вимагає зберегти військовий збір у розмірі 5% навіть після завершення війни. Тобто не як тимчасовий захід "на період", а як постійний податок.

Фактично йдеться про те, що деякі податкові рішення можуть залишитися з нами надовго. Не на рік і не на два. У разі, якщо Україна не погодиться на ці умови, існує ризик, що черговий транш кредиту просто не надійде. А це вже питання не лише податків, а й стабільності бюджету загалом - зарплати, виплати, фінансування всього того, що зараз тримається, зокрема, і на зовнішній підтримці.