Православних стало менше: як війна змінила конфесійну картину країни

За роки війни релігійне самовизначення українців помітно змінилося. Про це свідчать дані дослідження Центр Разумкова. Якщо порівняти цифри з 2014 роком, то частка тих, хто називає себе православними, зменшилася з 70% до 58% у 2025-му.

Це не різкий обвал, але тенденція відчутна.

Натомість частка греко-католиків за цей період зросла - з 8% до 12%. Зміна не революційна, проте стабільна.

Хто ще як себе називає

Якщо дивитися на картину ширше, то у 2025 році:

• 10% опитаних відповіли, що вони "просто християни";
• 3% віднесли себе до протестантів;
• 1% - до римо-католиків;
• 0,4% - до інших релігій;
• 15,5% заявили, що не належать до жодної конфесії.

Остання цифра, до речі, змушує замислитися. Кожен шостий українець фактично дистанціюється від організованої релігії. І це вже не дрібниця.

Регіональний фактор: різна країна - різні настрої

Соціологи наголошують, що релігійне самовизначення має чітку регіональну специфіку.

Найбільше православних у Центральному регіоні - 67%.На Півдні - 61%.На Сході - 56%.

А от на Заході частка православних становить 45%, зате 40% жителів цього регіону назвали себе греко-католиками. Для інших регіонів показник греко-католиків коливається від 0,4% до 2,5%.

Римо-католиків також трохи більше саме на Заході - 3%, тоді як в інших регіонах - максимум 0,8%.

Цікавий момент: на Півдні 23% респондентів назвали себе "просто християнами". В інших частинах країни цей показник значно нижчий - від 5% до 11%.

А на Сході найбільше людей, які не ототожнюють себе з жодною релігією - 30%. Для порівняння, в інших регіонах таких від 7% до 14%.

Вік має значення

З віком релігійність посилюється. Серед молоді 18–24 років православними себе назвали 46%. У групах від 40 років і старших - уже 61–62%.

І навпаки: чим молодші респонденти, тим більше серед них тих, хто не належить до жодної конфесії. Серед людей до 25 років таких 26,5%, тоді як серед старших вікових груп - 13%.

Тобто поколіннєвий розрив є. І він досить відчутний.

Переформатування православʼя

Окрема історія - зміни всередині самого православного середовища. Вони почалися ще до повномасштабної війни, але після 2022 року процес прискорився.

У 2010–2018 роках частка вірян УПЦ МП зменшилася з 24% до 12%. Водночас кількість прихильників УПЦ-КП зросла з 15% до 29%.

Після створення Православна церква України ситуація дещо змінилася. У 2020 році 20% опитаних назвали себе вірними ПЦУ - менше, ніж було прихильників УПЦ-КП у 2018-му. Соціологи пояснювали це певною розгубленістю після заяв Філарета про відкликання підпису під рішенням щодо створення ПЦУ.

Тоді ж зросла кількість тих, хто називав себе "просто православними" - з 23% до 27%.

Але вже у 2021 році частка вірних ПЦУ піднялася до 24%, у 2022 - до 36%, у 2023 - до 42%. У 2025 році показник залишився на рівні 42%.

Після початку повномасштабної війни кількість тих, хто ідентифікує себе з УПЦ МП, скоротилася з 13% у 2021 році до 5% у 2025-му.

Паралельно зменшилася і група "просто православних": з 27% у 2020 році до 10% у 2025-му. Тобто невизначеність поступово сходить нанівець.

Регіональний розподіл православних юрисдикцій

У 2025 році найбільша частка вірних ПЦУ - у Центральному регіоні (53%).На Півдні - 40%.На Сході - 37%.На Заході - 30%.

Вірні УПЦ МП:

• 10% на Заході;
• 4% у Центрі та на Сході;
• 3% на Півдні.

"Просто православних" найменше на Заході - 4%. У Центрі їх 10%, на Сході - 14%, на Півдні - 17,5%.

Як соціологи визначають регіони

Соціологи пояснюють, що регіон визначали за місцем проживання людей до початку повномасштабної агресії. Захід - це сім областей, Центр - Київ і ще дев’ять областей, Південь - три, Схід - п’ять. Такий поділ дозволяє бачити картину чіткіше.

 Цифри сухі, але за ними - реальні зміни у свідомості. І, можливо, ці зміни ще не завершилися.