
Помилка в законі чи свідомий крок: чому в Україні досі призивають молодь до 25 років

Історія з мобілізацією молодих чоловіків в Україні виглядає трохи заплутано. З одного боку - постійно звучать заяви про захист тих, кому ще немає 25. З іншого - на практиці все працює інакше.
І ось тут починається те, що юристи називають правовою колізією.
Як з’явилась ця проблема
Ситуація виникла після того, як скасували статус "обмежено придатний". Здавалося б, логічний крок - упорядкувати систему.
Але вийшло трохи інакше.
Тисячі хлопців, які раніше мали цей статус, автоматично потрапили до категорії військовозобов’язаних. Без якихось додаткових пояснень чи "перехідного періоду".
І тепер вони - у загальній системі мобілізації.
Закон є, але не працює
Тут ключовий момент.
За словами адвоката Юрія Айвазяна, закон №3939-IX мав прямо заборонити призов таких людей. Але він досі не підписаний президентом.
А це означає просту річ: документ існує, але юридичної сили не має.
Поки його не опублікують - він фактично "лежить на полиці".
Чи допомагають внутрішні документи
Дехто сподівається на внутрішні розпорядження, наприклад директиву №11379д. Мовляв, вона має захистити.
Але юристи тут досить категоричні.
- це не закон;
- це не нормативно-правовий акт;
- у суді така "папірець" не працює.
Тобто виглядає ніби є захист, але на практиці - не зовсім.
Чому ТЦК мають можливість призивати
Через цю невизначеність територіальні центри комплектування фактично діють у межах чинного законодавства.
І поки немає чіткої заборони, вони можуть мобілізувати чоловіків до 25 років, якщо ті вже перебувають у статусі військовозобов’язаних.
Тобто формально - все законно.
Штрафи за облік: ще один нюанс
Паралельно є ще одна історія, яка багатьох зачіпає.
За порушення правил військового обліку можуть накладати доволі серйозні штрафи:
- від 17 000 до 25 500 гривень.
Йдеться про речі, які здаються дрібницями: не оновив адресу, не повідомив про зміну сімейного стану чи освіти.
Але штраф - цілком реальний.
Чи можна оскаржити штраф
Є нюанс, про який не всі знають.
Адвокатка Лідія Карплюк звертає увагу: якщо ці дані вже є в державних реєстрах і ТЦК може їх отримати самостійно, накладення штрафу може бути незаконним.
У такому випадку є сенс іти до суду.
І, як показує практика, іноді це спрацьовує.