Криміналізація антисемітизму: нардеп пояснив, як новий закон працюватиме на практиці

У Верховній Раді вирішили чітко розставити акценти: антисемітизм більше не просто "погана поведінка", а цілком конкретна підстава для кримінальної відповідальності. Народний депутат Ігор Фріз пояснив, що йдеться не про щось унікальне чи вигадане - Україна, по суті, рухається тим самим шляхом, що й країни Євросоюзу.

Ідея проста: якщо є мова ненависті або дії, які принижують людей за релігійною чи етнічною ознакою, це має мати наслідки. І не символічні.

Як це працює в Європі

Якщо придивитися до практики ЄС, там усе доволі жорстко. У більшості країн антисемітизм - це частина ширшої категорії злочинів ненависті. І покарання можуть бути різні:

• у Німеччині - до 5 років тюрми за підбурювання чи заперечення Голокосту;
• у Франції - штрафи або до року ув’язнення;
• в Австрії - аж до 10 років за пропаганду нацизму;
• у Польщі - до 3 років за мову ненависті;
• в Угорщині - до 3 років за заперечення злочинів нацизму;
• у Румунії - до 5 років за антисемітську пропаганду.

Цікаво, що мова не лише про слова. У деяких випадках людині можуть заборонити обіймати певні посади - тобто наслідки виходять далеко за межі штрафу.

Чому тут згадують Євросоюз

Фріз звертає увагу на один важливий момент: у ЄС це не просто рекомендації. Є конкретний документ - Рамкове рішення Ради ЄС 2008/913/JHA. Воно зобов’язує країни вводити кримінальну відповідальність за заперечення Голокосту та інші прояви расової чи релігійної ворожнечі.

Тобто, якщо коротко, це така собі "база правил", яку всі мають виконувати.

І, до речі, Єврокомісія не обмежується паперами. Там постійно наголошують: закон має працювати, а не просто лежати в кодексі.

Що змінилося в Україні

В Україні вирішили не вигадувати велосипед і внести зміни до вже існуючої статті - 161 Кримінального кодексу. Тепер серед форм дискримінації прямо згадується антисемітизм.

Це, по суті, означає одне: якщо раніше деякі речі могли "розчинятися" в загальних формулюваннях, то тепер вони чітко названі своїм іменем.

Коли закон став реальністю

14 квітня закон №2037-ІХ підписав президент Володимир Зеленський. Хоча сама історія документа тягнеться ще з 2022 року - тоді його підтримала Верховна Рада.

Тобто процес був не швидкий. Але, схоже, його довели до логічного завершення.