Довгі роки Росію вважали майже непохитною імперією, яку може втримати лише Вашингтон. Але, як пише британський геополітичний стратег Марк Бролін у The Telegraph, цей образ тріщить по швах. Сьогодні навіть впливові аналітики визнають: Москва втрачає потугу не поступово, а лавиноподібно. І це вже не просто аналітичний прогноз, а очевидна реальність — варто лише подивитися на те, як світ реагує на її дії.
Трамп і нова оптика Заходу
Дональд Трамп, який ще недавно обережно говорив про Україну, нині відкриває двері для нового підходу. Він не боїться відмовитися від старих, "холодновоєнних" страхів, ніби Росія — це непереможний монстр. Його готовність обговорювати постачання Україні ракет "Томагавк" — не просто політичний сигнал, а, швидше, перевірка меж терпіння Кремля. Після зустрічі із Зеленським стало зрозуміло: процес переконань ще триває, але сам факт діалогу вже змінює правила гри.
Занепад, який важко приховати
Бролін стверджує, що Путін хотів зупинити розпад російського впливу війною, але вийшло навпаки — він його прискорив. Так, кілька захоплених територій виглядають як перемога, але за ними — втрата авторитету в Центральній Азії, на Близькому Сході та навіть у самій Європі. Це схоже на людину, яка лататиме старий човен, поки він не піде на дно від надлишку латок.
Європейська енергетична пастка
Найболючіше питання, за словами експерта, — це енергетика. У 2025 році кілька країн ЄС, попри всі заяви, збільшують закупівлі російського зрідженого газу. Імена знайомі — Франція, Нідерланди, Бельгія, а також Угорщина зі Словаччиною. Звучить парадоксально: ті, хто голосно підтримує Україну, водночас допомагають наповнювати російський бюджет, із якого фінансується війна. Бролін називає це "енергетичною гіпокризою" — і важко з ним не погодитись.
Потрібна чесність дій
Європа, на його думку, має вирішити, чи готова вона бути послідовною.