Президент Володимир Зеленський доручив уряду підготувати чіткий план, як саме Україна використовуватиме кошти, отримані від заморожених російських активів. Про це він повідомив у Facebook після наради з міністром фінансів і представниками уряду. За словами глави держави, ці гроші мають піти не просто "у бюджет", а на конкретні суспільні потреби — тобто те, що відчують люди. Це можуть бути відновлення інфраструктури, підтримка переселенців або модернізація енергосистеми.
Європа вагається
Тим часом у Брюсселі тривають довгі розмови, що часом нагадують нескінченну шахову партію. Лідери ЄС минулого тижня вирішили не поспішати — ухвалення рішення про використання активів відклали до грудня. На кону — проєкт "репараційного кредиту" на колосальну суму, близько 140 мільярдів євро. Ці гроші мали б піти Україні, але з певними умовами.
І тут, як часто буває, не всі одностайні. Бельгія, де лежить левова частка цих коштів, не хоче ризикувати. Вони бояться, що Москва може відповісти ударами по бізнесу або через суди. Тому бельгійці пропонують: якщо вже грати в цю гру — то разом, розділивши ризики між усіма членами ЄС.
Як це має працювати
Ідея "репараційного кредиту" з’явилася завдяки президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн. Схема, з одного боку, хитра, а з іншого — юридично безпечна. Російські активи не конфісковують, їх просто ставлять "у заставу". Україна отримає кредит і не повинна буде його повертати, поки Росія не виплатить репарації. Це ніби тимчасова фінансова пастка, яка, зрештою, мала б підштовхнути Кремль до відповідальності.
Московська відповідь
Росія, як завжди, не забарилася з реакцією. Путін підписав указ, який дозволяє прискорене відчуження майна західних компаній, що залишилися на російському ринку. Простими словами — якщо Європа торкнеться російських грошей, Москва забере те, що залишилось у неї під рукою.
Цифри, від яких паморочиться голова
Якщо підсумувати всі оцінки, то сума, яку Україна може отримати, коливається між 130 і 140 мільярдами євро. Але точний обсяг стане відомим пізніше — після того, як МВФ порахує реальні фінансові потреби України у 2026–2027 роках. Зараз у бельгійському банку Euroclear заморожено понад 175 мільярдів євро. І саме ці гроші можуть стати основою майбутньої позики. Проте, перш ніж ЄС дасть зелене світло, спершу потрібно розібратися з позикою G7 на 45 мільярдів, яку також збираються покривати прибутками від російських активів.
Тонка межа між правом і справедливістю
Уся ця історія — не лише про гроші. Вона про те, як Захід намагається знайти баланс між законом і совістю. Бо з одного боку — є міжнародні норми, з іншого — відчуття, що просто дозволити агресору зберегти свої мільярди — це неправильно. Україна чекає не подарунків, а справедливості, яка відчуватиметься у кожному відбудованому місті, у кожній школі, що знову відкриє двері для дітей.