Рубіо назвав мирні ініціативи США важливими та здивувався, чому світ "не аплодує Трампу"

Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що саме Сполученим Штатам вдалося зробити те, чого не змогли інші - посадити Україну та Росію за стіл переговорів. За його словами, Америка наразі є "єдиною країною на землі", яка спромоглася організувати такий формат діалогу.

Цю позицію він озвучив під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Угорщини Віктор Орбан. Контекст зрозумілий: обговорювали війну в Україні та можливі шляхи її завершення.

"Чому ж нам не аплодують"

Окремо Рубіо зупинився на реакції міжнародної спільноти на дії президента США Дональд Трамп. За його словами, замість підтримки Білий дім отримує критику. І це його дивує.

Це одна з небагатьох війн, які я коли-небудь бачив, де деякі люди в міжнародній спільноті засуджують вас за спробу допомогти припинити війну, - заявив він.

Тобто логіка проста: якщо хтось намагається зупинити війну, то, мовляв, чому це викликає роздратування, а не схвалення. У Вашингтоні це сприймають як парадокс.

Чи продовжать США участь у процесі

При цьому Рубіо дав зрозуміти - США не планують відступати. Америка й надалі братиме участь у переговорах, але за однієї умови: якщо її роль залишатиметься позитивною і конструктивною. Інакше кажучи, якщо Вашингтон бачитиме сенс у своїй присутності.

Тут важливо інше - за словами держсекретаря, саме США стали тією стороною, яка змогла зрушити процес із мертвої точки. Чи погодяться з цим у Європі або в Києві - питання відкрите.

Позиція України

На тлі цих заяв президент України Володимир Зеленський висловив чітку позицію: поступки в територіальному питанні не означають завершення війни. Навпаки - це може стати серйозною помилкою.

Зеленський наголосив, що домовлятися про мир шляхом віддачі українських територій Росії - це не шлях до стабільності. Бо якщо поступитися зараз, гарантій безпеки на майбутнє це не дає.

І от у цьому місці позиції звучать по-різному. США говорять про процес і спробу посадити сторони за стіл переговорів. Україна - про те, що сам зміст можливих домовленостей має значення не менше, ніж сам факт переговорів.