Арешт майна за борги під час війни: юристи пояснили, кому з українців це загрожує

Попри те, в країні триває повномасштабна війна, у громадян, які мають борги за кредитами, за аліментами тощо можуть арештувати майно. Як відбувається арешт майна за борги та за якої суми боргу людина може втратити власну квартиру, будинок чи земельну ділянку, повідомляє УНІАН.

Арештоване майно боржників можуть "пустити з молотка" на державному інтернет-аукціоні "СЕТАМ". Таким чином вирішується питання щодо компенсації суми боргу. Продати можуть і нерухомість, і побутову техніку, й інші речі боржника.

Опинитися в переліку боржників та згодом залишитися без майна можуть чоловіки, які ухиляються від мобілізаційних заходів та не виплачують штрафи, передбачені за це.

Проте арешт майна боржника, за словами юристів, доволі непростий процес. Наприклад, у разі боргу за кредитом спочатку кредитору потрібно направити позов до суду і вимагати стягнути заборгованість. Найчастіше суди ухвалюють рішення на користь кредиторів, після чого боржникам доводиться виплачувати не тільки основну суму боргу, а й відсотки за використання кредитних коштів.

Арешт нерухомого майна проводиться тоді, коли кредитор проситиме суд для забезпечення реального стягнення грошей з боржника заарештувати його певне майно (житло, транспорт, банківські рахунки).

При цьому якщо сума, яку мають стягнути за виконавчим провадженням, становить менше ніж розмір 20 мінімальних зарплат (з 1 квітня 2024 року це 160 тис. грн), то приймання звернення на стягнення єдиного житла боржника чи ділянки не здійснюється.

Також існує цілий список речей, які не можуть забрати в боржників. До нього входять:

• нагороди, призи;
• речі індивідуального користування (наприклад, взуття та одяг);
• дитячі речі;
• вироби медичного призначення, які використовуються за показаннями лікарів;
• деякі меблі, зокрема, на сім'ю має залишитися одна шафа і стіл;
• єдиний холодильник, телевізор і комп'ютер;
• майно, необхідне для релігійних обрядів.

Загалом, як пояснюють юристи, відібрання нерухомості - це крайній захід. І якщо людина не винна більш ніж 160 тисяч гривень, то їй не загрожує стягнення єдиного житла.