Іпотека тільки для столиці: як "єОселя" ігнорує регіони

Ідея запустити державну іпотечну програму для українців, особливо під час війни, здавалася правильним кроком. Але щось пішло не так. Бо замість доступного житла для всіх ми отримали систему, яка "працює" лише на папері для більшості регіонів країни. Фактично програма "єОселя" стала локальним проєктом Києва та області, тоді як жителі прифронтових територій залишаються ні з чим.

"єОселя": іпотека, яка майже не виходить за межі столиці

Попри те, що сама програма декларує рівний доступ, статистика каже інше: понад половина всіх кредитів із початку 2025 року — це Київ та область. А якщо точніше — 57% усіх угод. З моменту запуску у жовтні 2022 року — майже половина іпотек знову ж таки — столиця та її найближчі околиці.

Таке враження, що за її межами або не існує попиту, або програма просто не дотягує.

Що ж решта країни

Ситуація на сході — взагалі критична. У прифронтових областях — мінімальні цифри. Наприклад, за весь 2025 рік у Миколаївській області видано лише 4 кредити. У Запорізькій — 7, у Сумській — 18, у Харківській — 19. І це при тому, що в цих регіонах зруйновано найбільше житла.

Для порівняння: Закарпаття, яке менше за площею та майже не постраждало від бойових дій, отримало 50 кредитів. Це вже не просто дисбаланс — це відверта несправедливість.

Немає доступу, бо немає умов

І це не просто географічна проблема. У багатьох містах на сході, як-от у Харкові, банки просто не дають іпотеку. Ризики — надто високі, ринок — паралізований. Ніхто не хоче інвестувати у квартиру, якщо не впевнений, чи вціліє вона завтра.

На це звертає увагу і сам Данило Гетманцев. Він визнає: система видачі кредитів вкрай нерівномірна, і саме ті, хто найбільше постраждав, мають найменше шансів отримати житло.

Загальна картина виглядає гірко. За два роки та майже 10 місяців "єОселя" видала лише 46 кредитів на всю Запорізьку область. Для Миколаївщини ця цифра — 77, для Харківщини — 136, для Сумщини — 193. Разом — менше, ніж у Волинській або Рівненській областях окремо. При цьому в Херсонській, Донецькій та Луганській областях програма взагалі не працює.

Програма є, грошей — мало

А тепер — трохи про головну проблему. Попит на "єОселю" шалений. Але фінансування — мізерне. Програма працює, її справді використовують (вже майже 18,7 тисяч позичальників), але загальна площа прокредитованого житла — лише 1 млн м². На фоні потреб країни — приблизно 600 млн м² — це крапля в морі.

Що пропонують

Гетманцев переконаний, що без розширення фінансування далі буде лише гірше. Виходи — стандартні:

• внутрішні ресурси (держоблігації, іпотечні облігації, економія на інших, менш ефективних програмах);
• допомога міжнародних партнерів (пільгові кредити, гранти, гарантії).

На додачу — оновлений середньостроковий план компанії "Укрфінжитло", яка відповідає за реалізацію програми, та нова стратегія від НБУ.

Доступне житло — не привілей, а базова потреба. І якщо держава справді хоче підтримати людей у найскладніших регіонах, програма "єОселя" має працювати не лише для столиці. Бо інакше — це не про рівність і підтримку, а про викривлення системи. А там, де нерівність вкорінюється — рано чи пізно довіра зникає.