• Головна
  • Неприватизоване житло під загрозою: що приховує новий Житловий кодекс
11:00, 4 вересня

Неприватизоване житло під загрозою: що приховує новий Житловий кодекс

Неприватизоване житло під загрозою: що приховує новий Житловий кодекс

Українці ризикують залишитися без житла, яке так і не встигли приватизувати, навіть якщо там живуть десятиліттями. Причина — новий Житловий кодекс, що має прийти на зміну старим правилам. Старі закони, які дозволяли приватизацію квартир та кімнат, втратять чинність, а замість них запрацює нова система розподілу.

Закон, що відкриває двері реформі

Мова йде про законопроєкт №12377 "Про основні засади житлової політики". Його Верховна Рада підтримала в першому читанні ще 16 липня 2025 року. Шанси на друге читання теж високі, і тягнути тут не будуть. Адже разом з ухваленням закону відкривається шлях до отримання від ЄС траншу на 300 мільйонів євро. Без цього документа гроші так і не прийдуть.

Крапка для старих правил

Юристи пояснюють: у тексті є розділ "Визнати таким, що втратив чинність". Там чорним по білому сказано — скасовується радянський Житловий кодекс 1983 року, а також Закон "Про приватизацію державного житлового фонду" від 1992 року. Саме цей документ колись запустив хвилю приватизації. Тобто після ухвалення нового кодексу ті, хто не встиг приватизувати своє житло, ризикують втратити його назавжди.

Адвокатка Марія Левченко пояснює: приватизовані квартири залишаються у власників, їх ніхто не чіпатиме. А ось доля "сірих" квартир, які досі юридично залишаються державними чи комунальними, невизначена. Найімовірніше, їх передадуть у загальний фонд і розподілять серед нових претендентів. Чи дістануться вони нинішнім мешканцям — великі сумніви.

Прогалини і небезпечні натяки

У самому законопроєкті чіткої відповіді, що робити з людьми, які досі мешкають у неприватизованому житлі, немає. Зате є стаття 24: якщо член сім’ї втрачає роботу чи трудові відносини, він підлягає виселенню. Тобто, непрямо вказується на можливі жорсткі механізми.

Гуртожитки під найбільшим ударом

Найвразливішою групою залишаються мешканці гуртожитків. Ще у радянські часи молоді спеціалісти отримували там кімнати з перспективою обміну на квартири. Вони стояли в чергах, підприємства будували житло. Тепер усе це в минулому.

Багато хто так і залишився у цих кімнатах. Підприємства давно збанкрутіли, гуртожитки не раз перепродавали разом з мешканцями. Нові власники часто намагалися виселити людей, аби перебудувати будівлі під комерцію. Комусь це вдалося, але більшість все ж боролася за своє місце і залишалася.

Коли відстояти буде вже неможливо

Зі вступом у дію нового закону шансів захиститися практично не буде. Людей зможуть виселяти без урахування їхнього стажу, віку чи наявності дітей. Історії про десятки років життя в одній кімнаті, вкладені сили і здоров’я у підприємство — для нових правил значення мати не будуть.

Роздоріжжя без права на вибір

Ситуація виглядає так: країна отримує гроші і нові закони, а частина громадян може залишитися просто на вулиці. Мова не лише про статистику, а про конкретні сім’ї з дітьми, пенсіонерів, людей, які вже не мають змоги почати все спочатку. І саме тут виникає головне питання: чи знайдеться у влади готовність дати відповідь цим людям, перш ніж натиснути кнопку "за".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#неприватизоване #житло #загрозою
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Оголошення