Поганий зір у спадок: чи справді проблеми передаються від батьків до дітей

Багато хто впевнений: якщо батьки носять окуляри, то й дитині це майже гарантовано. Та насправді все не настільки однозначно. Вчені кажуть, що поганий зір може передаватися у спадок, але далеко не завжди. Є родини, де кілька поколінь мають однакову короткозорість або астигматизм — це дійсно може бути генетичним фактором. Проте у більшості випадків справа не в генах, а в нашому способі життя.

Коли спадковість справді має значення

Науковці пояснюють: якщо проблеми із зором яскраво виражені в багатьох членів родини, є ймовірність, що дитина отримає цю особливість. Це трапляється, коли передаються саме гени, що відповідають за будову ока — наприклад, за форму рогівки чи довжину очного яблука. Так виникає схильність до короткозорості або далекозорості.

Але навіть у таких випадках, кажуть офтальмологи, генетика лише створює передумови. А от чи розвинеться реальна проблема — уже залежить від середовища, звичок і навантаження на очі.

Як ми самі псуємо свій зір

Фахівці наголошують: найчастіше зір псується не через спадковість, а через наш сучасний спосіб життя. Діти годинами сидять із телефонами, планшетами, комп’ютерами — очі просто не витримують такого напруження. Постійне фокусування на близькій відстані змушує зорову систему працювати без відпочинку, через що поступово розвивається короткозорість.

Колись, ще двадцять років тому, лікарі частіше чули скарги типу "після читання в темряві болять очі" або "після вечірніх уроків усе розпливається". Зараз причина інша — екрани. І якщо раніше дитина псувала зір книжкою під ковдрою, то тепер — смартфоном.

Вплив світла, відпочинку і навіть харчування

До речі, важливу роль відіграє й освітлення. Недостатнє світло під час читання або роботи може перенапружити очі так само, як і занадто яскраве. Навіть колір світла має значення — холодне біле освітлення створює більше навантаження, ніж тепле.

Також фахівці нагадують, що для гарного зору потрібні певні вітаміни: А, С, Е, а ще омега-3 жирні кислоти. Їх можна отримати з моркви, риби, шпинату, чорниці. Звучить банально, але саме такі дрібниці формують здоров’я очей не гірше за дорогі окуляри.

Як запобігти проблемам із зором

Офтальмологи радять прості речі, які дійсно працюють:

• робити перерви під час роботи за комп’ютером (хоча б 5 хвилин щогодини);
• частіше виходити на вулицю — природне світло допомагає очам відновлюватися;
• не читати лежачи або у транспорті;
• слідкувати, щоб монітор чи книга були на відстані витягнутої руки.

Навіть такі елементарні звички можуть зменшити ризик розвитку короткозорості, особливо в дітей. Бо дитячі очі набагато чутливіші до перевантаження, ніж дорослі.

Що кажуть дослідження

Цікаво, що останні наукові роботи показують: діти, які проводять хоча б дві години на день надворі, мають значно менший ризик втрати гостроти зору. Причина в тому, що природне освітлення допомагає окові правильно рости і фокусуватися. А ще — воно зменшує спазм акомодації, який часто стає першою ознакою короткозорості.

Тобто навіть проста прогулянка може виявитися ефективнішою за профілактичні краплі чи вправи для очей.

Межа між генами і звичками

Виходить, що спадковість — не вирок. Так, гени можуть створити схильність до певних проблем із зором, але головне — як ми ставимося до свого зору щодня. Екрани, освітлення, відпочинок і навіть харчування — усе це формує наш зір не менше, ніж родинна історія. І хоча природу не змінити, звички — цілком можливо.