
Верховна Рада підвищила граничний вік для чиновників до 70 років: що стоїть за рішенням

Верховна Рада підтримала рішення дозволити державним службовцям і працівникам місцевого самоврядування працювати до 70 років. Раніше, нагадаємо, граничним віком були 65 років, а далі - лише продовження за окремим рішенням і з щорічним переглядом. Тепер усе простіше: 243 голоси "за" - і межу офіційно підняли.
Нові правила діятимуть під час воєнного стану та ще два роки після його завершення. Причина, по суті, очевидна - кадровий голод. Частина працівників мобілізована, частина виїхала, хтось змінив сферу. Державні органи, особливо на місцях, інколи працюють буквально на межі можливостей.
Якщо говорити без зайвих прикрас, держава намагається втримати досвідчених людей там, де вони вже є. Не втрачати фахівців, які знають систему зсередини і можуть тримати процеси в робочому стані.
Що саме змінилося в законі
Тепер чиновник може офіційно залишатися на службі до 70 років без щорічних погоджень після 65-ти. Тобто механізм продовження став більш автоматичним і передбачуваним.
Один із народних депутатів, Федір Веніславський, пояснив це так: в умовах воєнного стану не завжди є можливість оперативно замінити людей молодшими кадрами, а є категорія фахівців, які й у 70 років здатні ефективно виконувати свої обов’язки. І це, мовляв, варто враховувати.
З іншого боку, питання не лише у віці. Йдеться про стабільність роботи державних органів. Бо коли в установі половина штату - вакантні посади, це відчувають усі: від бізнесу до звичайних громадян, які приходять за довідкою чи рішенням.
Зарплати і реальність держслужби
Паралельно з цим триває розмова про реформу оплати праці. Уже з 2025 року планують змінити підхід: зарплату держслужбовців поділять на постійну і варіативну частини. Тобто частина доходу буде гарантованою, а частина - залежатиме від результатів чи інших критеріїв.
При цьому близько 80% службовців говорять, що їхній дохід нині недостатній. І це теж фактор. Бо підняти граничний вік - це одне, а зробити службу привабливою для молодших спеціалістів - зовсім інше.
Фактично маємо дві паралельні історії:
- нестача кадрів через війну;
- необхідність змінювати систему оплати праці, щоб вона не відштовхувала нових людей.
Можливі наслідки
Підвищення вікової межі виглядає як прагматичний крок у воєнний час. Держава намагається втримати тих, хто вже працює, щоб не допустити управлінського провалу.
Водночас це рішення підсвічує проблему глибше: система потребує не лише "латання" кадрових дір, а й оновлення. Бо якщо молодь не йде на держслужбу через низькі зарплати чи відсутність перспектив, то одними віковими змінами цього не виправиш.
Тепер чиновники зможуть працювати довше. Чи стане від цього система ефективнішою - залежить уже не тільки від цифри "70" у законі.