Кінець епохи сталінок і хрущовок: що чекає на застаріле житло в Україні

Проблема застарілого житла в Україні давно перестала бути суто технічною. Це питання безпеки, грошей і якості життя. У Верховній Раді нині активно зважують варіанти: що робити з будинками, які зводилися ще за радянських часів і давно вичерпали свій ресурс. Чи варто готуватися до масового знесення - питання поки що відкрите.

Тисячі будинків з минулого століття

За словами голови профільного парламентського комітету Олени Шуляк, ще до початку повномасштабної війни в Україні нараховували понад 10 тисяч старих будинків. Переважно це забудова 1950–1960-х років. Багато хто бачив такі будинки на власні очі - тонкі стіни, зношені труби, ліфти, які зупиняються частіше, ніж їдуть.

І з кожним роком це житло старішає ще більше.

Знести - дорого і складно

На перший погляд рішення здається простим: знести старе й побудувати нове. Але, як пояснює Шуляк, у реальності все значно складніше. Масове знесення потребуватиме величезних коштів.

Мова не лише про демонтаж будівель. Це ще й утилізація будівельних відходів, прокладання нових інженерних мереж, школи, садочки, дороги. Фактично - створення нового міського середовища з нуля. І держава наразі не має ресурсу, щоб зробити це швидко і безболісно.

Чому реновація виглядає логічнішою

Саме тому, за словами парламентарки, і українські, і європейські фахівці схиляються до іншого варіанту - реновації. Масове знесення визнають надто дорогим і не завжди виправданим.

Але й реновація - не чарівна кнопка. До неї потрібно підходити обережно, враховуючи реальний технічний стан кожного будинку та економічну доцільність робіт. Десь оновлення має сенс, а десь - ні.

Обстеження перед рішенням

Перш ніж щось вирішувати остаточно, держава планує провести технічне обстеження та енергоаудит старого житлового фонду. Лише після цього стане зрозуміло, які будинки можна безпечно експлуатувати далі, а які - ні.

І тут важливий момент: повністю виключати знесення ніхто не збирається. Якщо будівля становить загрозу, її можуть демонтувати. Але це буде точкове рішення, а не масова кампанія.

Що саме включає реновація

Оновлення старих будинків - це не косметичний ремонт. Йдеться про цілий комплекс робіт, зокрема:

• посилення несучих конструкцій;
• заміну зношених комунікацій;
• термомодернізацію;
• утеплення фасадів;
• перепланування квартир;
• оновлення дворів і спільних просторів.

Як пояснює Олена Шуляк, там, де конструкція будинку дає змогу, такий підхід дає шанс продовжити ресурс житла на десятиліття, зменшити рахунки людей за опалення. А також сформувати інше середовище без тотального відселення кварталу.

Питання мешканців і компенсацій

Ще один чутливий момент - позиція самих мешканців. У світовій практиці, за словами Шуляк, люди, які не хочуть переїжджати до новобудов, можуть отримувати фінансову компенсацію. Але в Україні такі механізми поки що не працюють повноцінно.

Для цього потрібні чіткі правила і відповідна законодавча база. Над нею, як визнають у парламенті, ще доведеться серйозно попрацювати.

Межа між оновленням і ризиком

Питання старих будинків упирається не лише в бетон і цеглу. Це баланс між безпекою, фінансами та правами людей, які десятиліттями живуть у цих стінах і не завжди готові до різких змін.